ПЦУ перефразировала лозунг Ein Volk, ein Reich, ein Führer

Реклама ПЦУ. Фото: Facebook Николая Терещенко

Ein Volk, ein Reich, ein Führer.

(Один народ, один рейх, один фюрер)

Deutschland über alles.

(Германия превыше всего)

Мне всегда казалось, вселенской глупостью, копировать то, что может оказаться весьма токсичным.

Но как говорится, свидомые университетов не кончали, так что содрали где могли.

Тем самым армовир со временем превратился в предмет, в лучшем случае насмешек.

Но речь не о них.

Когда я начал свой сознательный путь в Церкви, меня учили бороться с грехом и жить по заповедям.

И доверять Христу. Иначе всё будет идти сложно, а порой и невозможно.

Всё. Это определяющее знание.

Любая секта, любой политический проект, использующий религию, прокалывается очень быстро.

Вот в этих самых основополагающих началах.

У них может быть любовь к чему угодно, но только не к Богу.

ПЦУ в длинном списке имитаторов добродетелей, не придумала ничего лучше, кроме как перефразировать Ein Volk, ein Reich, ein Führer, в своей версии.

Даже не задумываясь что Бог не нарушает свободы человека и принимает нас и жизнь такими, какими мы есть, во всём многообразии.

На этом они все палятся.

Читайте також

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.