Притча: історія про одного наркомана
Все можливо людині з допомогою Божою. Фото: evensi.us
Так боявся, що й кинути наркотики ніяк не міг. Єдине, на що він сподівався, що смерть – хоча і було йому не більше двадцяти – незабаром позбавить його від них.
Так би воно скоро і вийшло, адже відомо, що наркомани не доживають до старості.
Тільки дізнався він раптом від одного священика, що смерть не принесе йому позбавлення, а навпаки, після неї почнеться для нього вічна ломка.
І так злякала його ця новина, що він стійко переніс ломку і більше жодного разу не доторкнувся до наркотиків. Зрозуміло, з Божою допомогою!
Ось такий жив на світі наркоман.
Втім, чому це – жив? І чому наркоман?
Монах Варнава (Євген Санін). З книги: Маленькі притчі для дітей і дорослих
Читайте також
Шестерні вічності, або навіщо бенедиктинці вигадали годинник
Ченці винайшли механічний годинник зовсім не заради дедлайнів. Вони створили ритм, щоб відвоювати час і освятити його безперервною молитвою.
Важкий якір вірності
Маленька каблучка на безіменному пальці пройшла шлях від фінансового чека до ікони вічності. Ми вдивляємося в її приховані та забуті смисли.
Євхаристія в римських нетрях
У 250 році Рим завдав удару по християнству тотальною бюрократією. У тісних багатоповерхівках Церква вибудовувала таємну мережу виживання.
Бронзовий лев проти королівського меча
Середньовіччя прийнято вважати епохою абсолютного безправ'я, де монарх страчував помахом руки. Але Церква накреслила межу, перед якою державна машина пасувала.
Притулок під склепіннями: як нас лікує храмова напівтемрява
Ми тікаємо від випалюючого світла ламп і екранів. Давня церковна архітектура пропонує укриття – рятівну терапію напівтемряви.
Риза з дорожнього плаща
Фелонь священника колись гріла плечі римського мандрівника в дощ. Зараз духовенство носить на собі одяг стародавніх імперій, але з новими смислами.