Притча: про відро яблук і повноту серця
Наші слова і вчинки, що йдуть від повноти нашого серця. Фото: dumsk.com
А поруч у кривенькому, старенькому будиночку жив заздрісний сусід, який постійно намагався зіпсувати йому настрій: то сміття під ворота підкине, то ще якусь гидоту створить.
Одного разу прокинувся чоловік у хорошому настрої, вийшов на ганок, а там – відро з помиями.
Вилив человк помиї, відро вичистив до блиску, нарвав в нього найбільших, стиглих і смачних яблук зі свого саду і пішов до сусіда. Сусід, почувши стукіт у двері, злорадно подумав: «Нарешті я дістав його!»
Відкрив він двері в надії на скандал, і побачив на порозі відро, повне відбірних яблук.
Коли господаря саду запитали, чому він не закотив скандал, а замість того відніс кривдникові кращі яблука із саду, він відповів:
– Хто чим багатий, той тим і ділиться.
Читайте також
Євхаристія в римських нетрях
У 250 році Рим завдав удару по християнству тотальною бюрократією. У тісних багатоповерхівках Церква вибудовувала таємну мережу виживання.
Бронзовий лев проти королівського меча
Середньовіччя прийнято вважати епохою абсолютного безправ'я, де монарх страчував помахом руки. Але Церква накреслила межу, перед якою державна машина пасувала.
Притулок під склепіннями: як нас лікує храмова напівтемрява
Ми тікаємо від випалюючого світла ламп і екранів. Давня церковна архітектура пропонує укриття – рятівну терапію напівтемряви.
Риза з дорожнього плаща
Фелонь священника колись гріла плечі римського мандрівника в дощ. Зараз духовенство носить на собі одяг стародавніх імперій, але з новими смислами.
Духовна інженерія Константинополя в облозі
Міські хресні ходи у Візантії рухалися за розкладом точніше військового маршу – і не раз утримували городян від паніки.
Розповіді про давню Церкву. Рівень управління: єпископ
Раніше кожен християнин знав свого єпископа особисто. Історичний розбір показує перетворення малої громади-сім'ї на величезну адміністративну структуру.