Загадкова миролюбність глави уніатів

Глава УГКЦ Святослав Шевчук

В інтерв’ю ресурсу «Ватикан ньюс» він розповів, що, виявляється, «всі ми знаємо, що не існує військового вирішення цієї ситуації», що «можна насправді знайти політичне, дипломатичне вирішення цього конфлікту», що «з війною нічого не купується, але все втрачається».

«Ні війні! Складіть зброю!», – закликав у підсумку глава уніатів.

Здавалося б, для глави християнської конфесії цілком природні і правильні слова. Ось тільки нещодавно Шевчук говорив прямо протилежне.

У червні 2019 року він заявив, що «нам не потрібен мир на Донбасі за будь-яку ціну», в жовтні 2019 – що «від війни втомилися ті, хто думає лише, як врятувати свою шкуру», а в листопаді 2019 порівняв тих, хто закликає до миру, з нацистами, і сказав, що «дуже небезпечно говорити про необхідність закінчити війну за будь-яку ціну».

«П’ять років ми говоримо: перестаньте нас вбивати, тоді почнемо говорити про все інше. Чи можемо ми просто перестати стріляти? Мабуть, все не так просто», – сказав тоді Шевчук.

Чи перестали зараз вбивати на Донбасі? Очевидно, ні. Так що ж змінилося? Чому раніше було «все не так просто», а тепер раптом стало просто?

Здається, вся справа в аудиторії. Українська Православна Церква завжди і всюди називала війну на Донбасі братовбивчою і закликала до її припинення. Зовсім інакше діяли ПЦУ і УГКЦ, які просували серед українців наратив про «війну з Мордором» і закликали вести цю війну «до переможного кінця» для досягнення «справедливого миру». І саме такі заклики в нашій країні вважаються верхом патріотизму. Тому для «внутрішнього споживання» Шевчук і видавав подібні войовничі спічі.

А ось для італійців глава УГКЦ вирішив постати «білим голубом миру».

Втім, у Шевчука цілком можуть виявитися й інші міркування для такої несподіваної миротворчості. І ми про них, можливо, незабаром дізнаємося.

Читайте також

Чому захист УПЦ – «ахіллесова п'ята» лобістів української влади

На публіку лобісти української влади в США заявляють, нібито жодних переслідувань Церкви в Україні немає. Але насправді вони все прекрасно знають і обізнані про кожен випадок.

У ПЦУ випадково показали справжню кількість добровільних переходів?

38 кліриків від 2000 «переходів» – це близько 2%. Саме такий відсоток реальних добровільних переходів з УПЦ в ПЦУ нам продемонстрував Сергій Петрович Думенко.

Соцопитування про підтримку війни та Зеленського: коли локшина обпікає вуха

Опитування КМІС на церковну тему регулярно використовувалися Думенком і К° як «доказ», що більшість українців належать до ПЦУ.

7 років створеннясч ПЦУ: які плоди?

Думенко до річниці події видав пафосний текст, який, судячи з усього, написаний у якійсь паралельній реальності.

Митрополит Арсеній і кременчуцький депутат: що спільного?

Приклад у Кременчуці – чергове свідчення подвійних стандартів влади. І ми маємо право говорити, що владика Арсеній сидить у СІЗО зовсім не тому, що вчинив злочин.

Про ковбасу та молоко в піст

Головний сенс посту – не гастрономічний, а духовний. Але чи багато хто в піст значно більше молиться, нікого не засуджує, відвідує лікарні та в'язниці?