«Фарго – 5»: про силу, яка може покласти край злу
Фрагмент постера 5-го сезону серіалу «Фарго». Фото: з відкритих джерел
Брати Джоел та Ітан Коени – провокатори. Їм якимось дивом вдається розповідати історії з життя, на перший погляд, звичайних людей, але так, що стає одразу зрозуміло – ані люди, ані тим паче їхні історії нічого спільного зі «звичайністю» не мають. Типова провокація.
Бо якщо ви бачите тендітну і слабку жінку – знайте, що за тендітністю ховається безстрашність, а за слабкістю – така сила, якій може позаздрити будь-який чоловік. Або якщо в кадрі в Коенів з'являється сором'язливий і невпевнений у собі чоловік, то можете бути певні, що за кілька хвилин він зробить те, що просто шокує вас, наприклад, дістане молоток, щоб убити свою дружину.
У цьому навмисному спотворенні дійсності, у поступово наростаючій ненормальності того, що відбувається, ховається бажання братів Коенів показати складність нашого світу. Для них життя людини нічого спільного ні з «американською мрією», ні з «хеппі-ендом» не має. Життя не можна спрогнозувати, не можна передбачити. За великим рахунком, воно не логічне, і його закони прорахувати нереально.
Тоді що виходить? Життя – це просто набір випадковостей, купа «чорних лебедів», і чекати від нього нічого не треба, а людина взагалі ніяк не впливає на те, що з нею відбувається? Погодьтеся, що питання дуже складні, але саме на них намагаються відповісти брати Коени в більшості своїх фільмів.
Чи завжди справедливість – благо?
«Підручний Гадсакера», «О, брате мій, де ж ти?», «Після прочитання спалити», «Людина, якої не було», «Старим тут не місце» – усе це спроби показати, що перед обличчям обставин людина – не безвольний свідок, а активний учасник, навіть у певному сенсі спів-творець тієї ситуації, в яку вона потрапила.
Чому спів-творець? Бо окрім «людського фактора», окрім випадковості та непередбачуваності життя у кожній роботі Коенів проглядається вплив вищих сил на розвиток історії. Найчастіше ці сили представляють злу сторону. Важливо: зло в Коенів майже завжди прикривається справедливістю і законом причини і наслідку. І в цьому сенсі невблаганно, на повний зріст порушуються релігійні питання. Адже якщо справедливість і закон причинно-наслідкових зв'язків – це зло, то, по-перше, чому, а по-друге, що тоді добро?
Давайте згадаємо, що в християнстві Бог – вищий за закон. «Жодна людина ділами Закону не буде виправдана», – пише апостол Павло (Гал. 2, 16). Між людиною і Богом стоїть не закон, а Христос: «Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус» (1Тим. 2, 5). Тому і спасається людина не законом, а Христом, бо немає іншого імені під небом, даного людям, яким належало б нам спастися (Дії 17, 31).
Закон завжди апелює до справедливості. Але чи є безумовна справедливість завжди і в усьому благом для людини? Ні, тому що, за словами Ісаака Сиріна, Бог вищий за справедливість і може скасовувати її закони: «Ніколи не називай Бога справедливим. Якби Він був справедливий, ти давно був би в пеклі. Покладайся тільки на Його несправедливість, у якій – милосердя, любов і прощення».
І ось саме про це – милосердя, любов і прощення – знято п'ятий сезон серіалу «Фарго», виконавчими продюсерами якого виступили брати Коени.
Де межі зла?
Виконавчі продюсери не займаються безпосередньо режисурою і не пишуть самі сценарій – але вони шукають людей, які роблять це, і контролюють весь процес створення картини. Саме тому присутність Коенів відчувається в кожній сцені серіалу «Фарго», названого так через гучний чудовий фільм братів, знятий ними 1996 року.
Сюжет п'ятого сезону «Фарго» ми, щоб не спойлерити, переповідати не будемо. Він, як і сюжети попередніх сезонів, абсолютно непередбачуваний і атиповий навіть для аудиторії, яка виховувалася на фільмах Квентіна Тарантіно або Гая Річі. Скажемо тільки, що п'ятий сезон «Фарго» порушує одразу кілька фундаментальних релігійних питань.
- Що таке свобода?
- Чи готова людина платити за свою свободу і, якщо так, то чим?
- Як пов'язані між собою причина і наслідок?
- Чи можна жити в стані постійної відповідальності за свої помилки без можливості покаяння і спокути?
- Чи може релігія використовуватися для того, щоб прикривати свої злочини?
- Взагалі, чи може християнин убивати і при цьому виправдовувати себе, апелюючи до релігійних принципів, законів, істин?
Але головне питання – в іншому. І воно настільки важливе, настільки необхідне сьогодні, що заради відповіді на нього варто витратити свій час і подивитися всі 10 серій 5-го сезону «Фарго».
Питання це звучить так: чи має зло безумовний і безперервний характер і, якщо ні, то де його межі? Іншими словами, наскільки закон справедливості незворотній, тобто чи існує сила, здатна цю незворотність зруйнувати?
Досконала людина
На це запитання «Фарго» відповідає: «Так, така сила існує». Є сила, яка може покласти межі злу. Є сила, яка здатна зруйнувати незворотній характер справедливості та зупинити дію відплати, – це любов і похідне від неї – прощення.
Кінцівка п'ятого сезону «Фарго» – це приклад справжнього класичного катарсису. Крім того, напевно, вперше в історії кінематографа з такою силою показано взаємозв'язок любові та прощення. Причому показаний не на теоретичному рівні, коли розумом ти розумієш, що означає любити ближнього, любити свого ворога, а показаний на рівні побутовому – ось тут, у цей момент, із цією вкрай неприємною людиною ти можеш знайти спільну мову.
Не через моралізаторство чи волання до совісті, а через звичайні речі – кухню, печиво, чай та спілкування. Саме це мав на увазі Христос у притчі про доброго самарянина. Але Його притчу слухати, а найголовніше, розуміти сучасна людина, яка загрузла у війнах і ненависті, не хоче. Тому ми й радимо подивитися 5-й сезон «Фарго».
Тому що відповідь Коенів на питання про те, як зупинити зло у світі, настільки сильно впливає на душу, що нам залишається тільки побажати, щоб кінцівка серіалу (заради якої, власне, і були зняті 10 серій) стала керівництвом до дії.
Як і слова Христа: «Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує... Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять? Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний».
Адже тільки досконала людина може прийняти у себе на кухні ворога, щоб нагодувати його печивом.
Читайте також
Папірус розміром з візитку: як Гарвард придбав підробку з гаража
18 вересня 2012 року Гарвард оголосив про крах традиційного християнства. Через чотири роки з’ясувалося, що цю сенсаційну новину написав продавець автозапчастин із Північного Порту.
Афанасій Сидячий – грек на троні Мгарської гори
Триста сімдесят років тому стамбульський патріарх сів на кам'яний трон у полтавському склепі – і відтоді не вставав.
Анафема від імені мерця
У 1054 році християнський світ розкололося через документ без юридичної сили. Це історія про те, як амбіції та випадковий скандал виявилися важливішими за єдність.
55 мільйонів віруючих, або Як перепис 1937 року поставив СРСР у глухий кут
У розпал терору понад п'ятдесят мільйонів людей відкрито назвали себе віруючими. Ці цифри настільки налякали владу, що їх негайно засекретили на півстоліття.
Хвороба нашого століття в казці Андерсена
Версія казки, яку ми пам'ятаємо з дитинства, – обрізана. В оригіналі Герда перемагає зло молитвою «Отче наш», і від її подиху на морозі з'являються ангели.
Кресляр, який вигадав Грааль
Таємні досьє в Національній бібліотеці Франції, нащадки Христа, шифри Леонардо. Міфологія народилася з квартири у французькій глушині і закінчилася визнанням під присягою.