Если тело обвешано подделкой, то откуда взяться «фирме» в душе?

Иногда к выбору кроссовок человек относится внимательнее, чем к тому, что определит его вечность. Фото: youtube.com

Наш народ носит «абибас», пользует айфоны купленные без фискального чека, секонд в одежде и смотрит по ТВ программы, которые придумали в России, после выпуска новостей о том, что в России живут бездарные дикари.

И если тело обвешано подделкой, то откуда взяться «фирме» в душе?

Но бывают и забавные исключения, когда к выбору кроссовок человек относится внимательнее, чем к тому, что определит его вечность.

Он хочет гарантию, что покупает в фирменном магазине вещи, айфоны от официальных ресселеров, но при этом крестит ребенка в непонятном храме, который ещё позавчера сельская шайка заполучила путем патриотического захвата.

Атеисты могут возразить, мол, разве влияет вышесказанное на их жизнь и в целом на жизнь общества? Я убежден, что влияет.

Я убежден, что любые внешние проявления – это результат внутренних причин. Душевных, психологических, называйте, как угодно.

«Разруха в головах», другими словами.

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади