Притча: Столяр, що спить у труні
Труна. Фото: phonoteka.org
У майстерні працював столяр-умілець. Мешканці селища часто робили йому замовлення. Якось у майстерню під час обідньої перерви зайшов замовник, але не минуло й хвилини, як він вискочив звідти, дуже наляканий. Робітники, що сиділи під навісом, запитали його, що сталося?
– Як «що сталося»? Ваш столяр помер!
– Не може бути! – Засумнівалися столяри. – До обіду він був повністю здоровий!
– Не знаю, що з ним було до обіду, – обурився замовник, – але зараз він уже лежить мертвий у новій труні.
– А, ось воно що! – засміялися робітники. – Так, це в нього звичка така: він завжди в обід спить у новій труні!
«Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, а живими для Бога в Христі Ісусі, Господі нашому» (Рим.6:11).
Читайте також
Євхаристія в римських нетрях
У 250 році Рим завдав удару по християнству тотальною бюрократією. У тісних багатоповерхівках Церква вибудовувала таємну мережу виживання.
Бронзовий лев проти королівського меча
Середньовіччя прийнято вважати епохою абсолютного безправ'я, де монарх страчував помахом руки. Але Церква накреслила межу, перед якою державна машина пасувала.
Притулок під склепіннями: як нас лікує храмова напівтемрява
Ми тікаємо від випалюючого світла ламп і екранів. Давня церковна архітектура пропонує укриття – рятівну терапію напівтемряви.
Риза з дорожнього плаща
Фелонь священника колись гріла плечі римського мандрівника в дощ. Зараз духовенство носить на собі одяг стародавніх імперій, але з новими смислами.
Духовна інженерія Константинополя в облозі
Міські хресні ходи у Візантії рухалися за розкладом точніше військового маршу – і не раз утримували городян від паніки.
Розповіді про давню Церкву. Рівень управління: єпископ
Раніше кожен християнин знав свого єпископа особисто. Історичний розбір показує перетворення малої громади-сім'ї на величезну адміністративну структуру.