Притча: Столяр, що спить у труні
Труна. Фото: phonoteka.org
У майстерні працював столяр-умілець. Мешканці селища часто робили йому замовлення. Якось у майстерню під час обідньої перерви зайшов замовник, але не минуло й хвилини, як він вискочив звідти, дуже наляканий. Робітники, що сиділи під навісом, запитали його, що сталося?
– Як «що сталося»? Ваш столяр помер!
– Не може бути! – Засумнівалися столяри. – До обіду він був повністю здоровий!
– Не знаю, що з ним було до обіду, – обурився замовник, – але зараз він уже лежить мертвий у новій труні.
– А, ось воно що! – засміялися робітники. – Так, це в нього звичка така: він завжди в обід спить у новій труні!
«Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, а живими для Бога в Христі Ісусі, Господі нашому» (Рим.6:11).
Читайте також
Братства: мережева структура проти імперії
У 1596 році православ'я в Україні оголосили «мертвим». Але поки еліти йшли до костелів, прості міщани створили структуру, яка переграла імперію та єзуїтів.
Анатомія сорому: чому фреска Мазаччо передає біль
Перед нами образ, який розділив історію на «до» і «після». Фреска Мазаччо – це не просто мистецтво, це дзеркало нашої катастрофи.
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.