У складні часи Господь посилає людям справжніх Пастирів
Блаженніший Митрополит Онуфрій
Ми звикли, що в дні народження, або дні ангела ми мимоволі перебільшуємо гідності іменинника, намагаємося представити його кращим, ніж він є насправді.
Сьогодні – не так. У кожного з нас є внутрішній збірний образ, яким він хотів би бачити православного архієрея. Мудрий, милосердний, молитовний, аскетичний та інше, не будемо втомлювати читача перерахуванням усіх якостей і достоїнств. Скажемо лише, що для абсолютної більшості віруючих Української Православної Церкви цей образ втілив у собі наш Предстоятель. І тут немає ані краплі лестощів або перебільшення. Це чиста правда. І не випадково багато ієрархів Помісних Церков, згадуючи про Блаженнішого, кажуть одну фразу: «Такий нам подобаше архієрей».
У складні часи Господь посилає людям справжніх пастирів, саме так, з великої літери. Ми вітаємо нашого дорогого і улюбленого Митрополита. Але набагато більше ми вітаємо себе, що нам пощастило мати такого Предстоятеля. Многая літа!
Читайте також
Чому допомога онкохворим дітям – загроза держбезпеці
Ми вже давно мали б звикнути до витівок деяких народних депутатів, які особливо люто ненавидять УПЦ. Але вони не припиняють дивувати.
Рамадан для влади ближчий, ніж Великий піст?
Невже мусульмани та іудеї, яких у країні трохи більше відсотка населення, стали привілейованим класом? Адже Україна вважається християнською країною.
Молитва для Зеленського
Якщо Думенко складає для походу до Ради молитву, де перераховуються окремо президент, Рада і уряд, ми розуміємо: ці слова адресовані не Богу, а людям, які його запросили до Ради.
ДЕСС: мусульман від ТСН захищаємо, УПЦ – не помічаємо
Влада кидається захищати жменю мусульман, що належать до інших національностей, але демонстративно не помічає цькування мільйонів православних українців.
Стало відомо, як ПЦУ використовує захоплені храми
У Корсунь-Шевченківському захоплений у УПЦ храм Спаса Нерукотворного члени ПЦУ використовують як склад одягу.
Чому злодій, який крав у ЗСУ, може вийти з СІЗО, а владика Арсеній – ні?
Злодій, який крав їжу у солдатів у воєнний час, має право вийти на свободу, а у архієрея, який годував у Лаврі сотні знедолених біженців, такого права немає.