Криму таку саму свободу віросповідання
Захоплення храму в Черкасах. Фото: СПЖ
Тобто, на думку Віктора Єленського, зараз у Криму немає свободи віросповідання, а ось коли його повернуть Україні, вона з'явиться. Україна при цьому бачиться голові ДЕСС просто еталоном релігійної свободи, про що він неодноразово говорив.
Над цим, звісно, можна гірко посміятися. Адже коли в країні готуються заборонити найбільшу релігійну організацію, коли архієреї та священники піддаються кримінальному переслідуванню за свою релігійну діяльність, коли ті журналісти, які наважилися підняти голос на захист Церкви, сидять за ґратами, коли сотні храмів насильно захоплені, а церковне майно відібрано у законних власників, це називається гоніннями, а не свободою віросповідання.
Це є зневаженням елементарних прав людини на свободу совісті, а не демократією та захистом прав людини. І Єленський, який заявляє протилежне, виглядає просто клоуном, оскільки вже в усьому світі всім відомо, якою насправді в Україні є свобода віросповідання.
Однак сміятися не доводиться. Оскільки заперечувати гоніння на Церкву і при цьому заявляти, що маємо повну свободу, стало офіційною політикою нашої держави.
Наші володарі називають чорне білим, а брехню правдою. Але саме про такі ситуації пророкував Ісайя.
«Горе тим, які зло називають добром і добро – злом, темряву вважають світлом і світло – темрявою, гірке вважають солодким і солодке – гірким! Горе тим, які мудрі в своїх очах і розумні перед собою! <…> які за подарунки виправдовують винного та правих позбавляють законного! За те, як вогонь з'їдає солому і полум'я винищує сіно, так зітліє їхнє коріння, і цвіт їхній рознесеться, як порох; тому що вони відкинули закон Господа Саваофа і знехтували словом Святого Ізраїля. За те спалахне гнів Господа на народ Його, і простягне Він руку Свою на нього і вдарить його, так що здригнуться гори, і трупи їх будуть, як послід на вулицях. І при цьому гнів Його не відвернеться, і рука Його ще буде простягнена» (Іс. 5:20-25).
Читайте також
Як Епіфаній став наступником «окупанта»
У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.
Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?
«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.