Притча про домашні капці
Домашні капці. Фото: depositphotos.com
Натерли якось нові і дуже дорогі туфлі господареві ноги. Прийшов він додому, зняв туфлі і, взувши затишні кімнатні капці, взявся всю провину звалювати на них. І вони тісні, і вони жорсткі, і взагалі давно пора замінити їх на нові: більш м’які та зручні!
А капці мовчки терпіли і навіть не скаржилися один одному на незаслужені образи. Адже вони були – домашніми...
Автор притчі: Чернець Варнава (Євген Санін). З книги «Маленькі притчі для дітей і дорослих».
Читайте також
Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити
Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.
Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм
Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?
Слово Боже проти нейрослопу: як зберегти людяність
Інформаційний шум та ШІ-генерації приводять людину до тваринного стану. Як вдумливе читання Писання допомагає зберегти смисли, розум та образ Божий в епоху нейрослопу.
Донатизм: як спрага ідеальної Церкви перетворила віру на поле битви
Після гонінь Діоклетіана Церква Північної Африки розкололася. Герої не пробачили слабких, розпочавши боротьбу за «чистоту», яка обернулася соціальним вибухом і насильством.
Бронзовий голос: як пасхальний дзвін повернувся до лавр
Коли Церкву хотіли зробити німою, з дзвіниць скидали дзвони. Але звук повернувся – тепер він летить над полями і ріками, нагадуючи, що ми більше не самі.
Соловки 1926: як табірний барак став найвільнішою кафедрою в СРСР
ОДПУ стягнуло ієрархів на острів, щоб знеголовити Церкву. Але чекісти прорахувалися: вони самі створили умови для Собору, у якого не можна було нічого відняти.