О технологичной молитве
«Батюшка! Подскажите, как мне бороться с ненавистью и тоской, очень одолевает меня, молюсь на время легче становиться, а потом с еще большей силой накатывает...»
Собственно, что мы тут наблюдаем? Обычную попытку отнестись к христианству как к технологии.
Что мне сделать, чтобы мне решить имеющиеся у меня проблемы?
Может быть, вы помните из детства фильм про Электроника? Где у него кнопка? На какую кнопку нажать, чтобы получить результат? Что нужно сделать, чтобы Бог нас послушал и сделал так, как хочется нам?
Где, куда и сколько свечек поставить?
Какие сколько и когда прочитать акафисты, каноны, молитвы?
Сколько раз сходить на службу?
Сколько сделать поклонов? Земных? Поясных?
Сколько и кому пожертвовать?
Как и сколько поститься?
Какому помолиться святому?
К каким мощам съездить? Вообще, в какое паломничество съездить или сходить?
Какого старца посетить?
Кому как и сколько пообещать сделать, пожертвовать, помолиться, заклинаний произнести, чтобы получилось так, как мне нужно?
Бог как волшебник с волшебной палочкой.
Бог как бюро добрых услуг.
Я меняю свои свечки, поклоны, посты, причастия, паломничества, пожертвования, молитвы - на исполнение моих желаний.
Может быть, вы знаете, где у него кнопка? Подскажите.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади