О технологичной молитве

«Батюшка! Подскажите, как мне бороться с ненавистью и тоской, очень одолевает меня, молюсь на время легче становиться, а потом с еще большей силой накатывает...»

Собственно, что мы тут наблюдаем? Обычную попытку отнестись к христианству как к технологии.

Что мне сделать, чтобы мне решить имеющиеся у меня проблемы?

Может быть, вы помните из детства фильм про Электроника? Где у него кнопка? На какую кнопку нажать, чтобы получить результат? Что нужно сделать, чтобы Бог нас послушал и сделал так, как хочется нам?

Где, куда и сколько свечек поставить?

Какие сколько и когда прочитать акафисты, каноны, молитвы?

Сколько раз сходить на службу?

Сколько сделать поклонов? Земных? Поясных?

Сколько и кому пожертвовать?

Как и сколько поститься?

Какому помолиться святому?

К каким мощам съездить? Вообще, в какое паломничество съездить или сходить?

Какого старца посетить?

Кому как и сколько пообещать сделать, пожертвовать, помолиться, заклинаний произнести, чтобы получилось так, как мне нужно?

Бог как волшебник с волшебной палочкой.

Бог как бюро добрых услуг.

Я меняю свои свечки, поклоны, посты, причастия, паломничества, пожертвования, молитвы - на исполнение моих желаний.

Может быть, вы знаете, где у него кнопка? Подскажите.

Читайте також

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.