Не запретит ли власть Крестный ход в следующем году?
Крестный ход УПЦ в День Крещения Руси. Фото: СПЖ
Новый государственный праздник в день Крещения Руси - день государственности - учрежденный властью на днях, видно, придуман под впечатлением от 300-тысячного Крестного хода УПЦ, традиционно проводимого именно в этот день уже много лет. И традиционно демонстрирующего численность крупнейшей православной конфессии на фоне скромных мероприятий других церквей. И вот решили праздновать день государственности отдельно от дня независимости.
Хотелось бы надеяться, что официальные мероприятия не будут запланированы по маршруту Крестного хода и не будут предлогом для запрета Крестного хода в следующем году.
Судьба усопших томоса с армовиром почему-то затягивает и увлекает текущую власть, какой-то гипноз.
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.