Як через 300 років після заснування Лаври в Києві з’явилися християни

Київська Русь. Фото: Дзеркало тижня

Київська Русь. Фото: Дзеркало тижня

Глава УГКЦ Святослав Шевчук привітав римо-католиків України з 700-річчям присутності на території сучасного Києва і заявив, що «вже в далекому 1321 році на київських землях існували громади віруючих людей, які читали Слово Боже, молилися і жили Христовими Таїнствами». Крім того, Шевчук згадав, що «ті роки були наповнені важкими випробуваннями, які випадали на долю» католиків.

І ці слова вимагають коментаря.

1. Як ми знаємо, наша земля була хрещена святим князем Володимиром ще в 988 році в православній вірі. Знаємо, що перед цією подією до нього приходили посланці папи (в той час розбіжності між Константинополем і Римом цілком склалися і в 1054 році лише оформилися офіційно), але князь їх відхилив. До моменту появи в Києві католиків тут уже майже 300 років існувала Києво-Печерська лавра, де вже засяяли Антоній, Феодосій і багато інших святих обителі. У Києві діяли сотні храмів, в тому числі чудові Успенський, Софійський, Михайлівський, Десятинний собори. У цьому контексті слова Шевчука, що «в далекому 1321 році» тут з’явилися люди, які «читали Слово Боже, молилися і жили Христовими Таїнствами» викликають, як мінімум, здивування. У Київській Русі православні все це робили вже більше трьох століть.

2. Цікаво, що Шевчук промовчав про те, яким же чином в Києві з’явилися всі ці молитовники з Риму. А з’явилися вони в результаті перемоги литовців над київським князем Станіславом у битві на річці Ірпінь, після чого Київське князівство на довгі роки стало васалом Литви. Тобто латиняни прийшли сюди за допомогою мечів і копій. З їх допомогою в 1321 році в Києві було засновано перше латинське єпископство, побудовані бенедиктинський і домініканський монастирі.

3. Сам Шевчук дуже непостійний у своїх православно-католицьких симпатіях. З одного боку, він називає УГКЦ «Церквою Володимирового хрещення», називає її «церквою-дочкою» Константинополя і стверджує, що в уніатів православні догмати. З іншого, у своїй риториці він повністю ігнорує присутність цієї самої «Церкви Володимирового хрещення» через 300 років з її появи. І, думається, як член католицької Церкви, тут він більш щирий.

Читайте також

Про порожнечу в захопленому черкаському соборі на Покрову

Очікування: собор, названий у ПЦУ «гарнізонним», у таке подвійне свято має бути заповнений вщерть молитовним народом. Реальність: у величезному храмі стоїть від сили 20 осіб.

Навіщо відбирати чужі храми, якщо ви руйнуєте свої?

Минуло 10 років, як церква знаходиться у ПЦУ, але стан святині просто шокує.

Чи може християнин ненавидіти Путіна?

Ненавидіти завжди легше. Людина, коли упивається ненавистю, часто навіть отримує від цього задоволення. Тільки до християнства це не має жодного стосунку.

Про цифровий ID та останні часи

Чи потрібно боротися, влаштовувати протести, йти «в ліси», купувати для прожитку наділи землі, як радять деякі старці?

Глобальне потепління: кому нам вірити – Трампу чи Патріарху Варфоломію?

Звісно, у боротьбі за екологію немає нічого поганого. Але хіба це справа церковного ієрарха, та ще й «першого без рівних»?

Лаврське «Живоносне джерело»: за УПЦ – сотні людей, за ПЦУ – нікого

У чому інтерес українців, яких позбавили їхньої святині?