Притча: про смиренного і премудрого авву Афанасія

Фото: obodrenie.info

Авва Афанасій переписав на прекрасному пергаменті, який коштував вісімнадцять золотих монет, весь Старий і Новий Завіт. Одного разу якийсь брат прийшов до нього і, побачивши цю книгу, забрав її. У той же день авва Афанасій захотів її почитати. Виявивши зникнення, він зрозумів, що її взяв той брат, але не послав запитати його, побоюючись, як би той не додав до крадіжки брехні.

Тим часом брат відправився до сусіднього міста, щоб продати книгу, і запросив за неї шістнадцять золотих монет. Покупець сказав йому:

– Довір мені книгу, щоб я міг дізнатися, чи варта вона таких грошей, – і приніс книгу святому Афанасію зі словами:

– Отче, поглянь на цю книгу і скажи мені, чи повинен я, на твою думку, купити її за шістнадцять золотих монет? Чи варта вона цих грошей?

Авва Афанасій подивився і відповів:

– Так, це хороша книга. Вона коштує цих грошей.

Покупець відправився до брата і сказав йому:

– Ось твої гроші. Я показав книгу авві Афанасію. Той знайшов її прекрасною і вважає, що вона коштує не менше шістнадцяти монет.

Брат запитав:

– Це все, що він сказав тобі? Чи не додав він чогось ще?

– Ні, – відповів покупець, – більше ні слова.

– Добре, – сказав брат, – я передумав. Я більше не хочу продавати цю книгу.

І він поспішив до авви Афанасія і з плачем благав взяти свою книгу назад. Авва відмовився зі словами:

– Іди з миром, брате, я дарую її тобі.

Але брат відповів:

– Якщо ти не візьмеш її, я ніколи не матиму спокою.

Читайте також

Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи

Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.

Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?

Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань

Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті

Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.

Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»

У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.

Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість

Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.

Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки

Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.