Притча: про смиренного і премудрого авву Афанасія
Фото: obodrenie.info
Авва Афанасій переписав на прекрасному пергаменті, який коштував вісімнадцять золотих монет, весь Старий і Новий Завіт. Одного разу якийсь брат прийшов до нього і, побачивши цю книгу, забрав її. У той же день авва Афанасій захотів її почитати. Виявивши зникнення, він зрозумів, що її взяв той брат, але не послав запитати його, побоюючись, як би той не додав до крадіжки брехні.
Тим часом брат відправився до сусіднього міста, щоб продати книгу, і запросив за неї шістнадцять золотих монет. Покупець сказав йому:
– Довір мені книгу, щоб я міг дізнатися, чи варта вона таких грошей, – і приніс книгу святому Афанасію зі словами:
– Отче, поглянь на цю книгу і скажи мені, чи повинен я, на твою думку, купити її за шістнадцять золотих монет? Чи варта вона цих грошей?
Авва Афанасій подивився і відповів:
– Так, це хороша книга. Вона коштує цих грошей.
Покупець відправився до брата і сказав йому:
– Ось твої гроші. Я показав книгу авві Афанасію. Той знайшов її прекрасною і вважає, що вона коштує не менше шістнадцяти монет.
Брат запитав:
– Це все, що він сказав тобі? Чи не додав він чогось ще?
– Ні, – відповів покупець, – більше ні слова.
– Добре, – сказав брат, – я передумав. Я більше не хочу продавати цю книгу.
І він поспішив до авви Афанасія і з плачем благав взяти свою книгу назад. Авва відмовився зі словами:
– Іди з миром, брате, я дарую її тобі.
Але брат відповів:
– Якщо ти не візьмеш її, я ніколи не матиму спокою.
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.