Кажется, что царствует ненависть и корысть? Нет, любви больше
Теракт 11 сентября.
В каком-то легком фильме прозвучала фраза: Кажется, что кругом царствует ненависть и корысть. Но на самом деле любви больше. И вот доказательство. Из горящих башен-близнецов люди, понимающие, что они обречены, слали последние СМС-ки и звонки. В них не было ни одного крика мести или ненависти, ни одной обиды или разборок. Люди перед смертью прощались с родными и все (!) признавались друг другу в любви. Я люблю тебя. прости меня. Я вас всех люблю. И так далее. Все в таком духе. Короче, горящий Вавилон, эта яростная блудница, в последние часы будет полон любовных признаний и последнего покаяния. Дай Бог, чтоб не до конца запоздалого.
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.