Притча: про знання й смирення
Папірус. Фото: civilka.ru
Якось до старця прийшов його послушник і запитав:
– Отче, поясни мені, чому я, маючи такі ж очі як і в тебе, часто не помічаю того, що бачиш ти.
Старець вийшов із кімнати і через якийсь час повернувся, тримаючи в руках денний рукопис незнайомою для послушника мовою. Розгорнувши його, він сказав:
– Що ти бачиш?
Послушник, не бажаючи видавати своє незнання, відповів:
– Я бачу багатовікову мудрість у цьому рукописі. Тоді старець сказав:
– Насправді перед тобою – записка грецького купця, – а знаю і бачу це тому, що одного разу, не побоявшись зізнатися собі в тому, що я толком нічого не знаю, вивчив цю мову.
Читайте також
Срібні підсвічники: як милосердя стає ціною спасіння душі
Ми часто сприймаємо прощення як легкий жест. Але сцена з роману Віктора Гюго відкриває іншу правду: за свободу іншого завжди доводиться платити своїм сріблом.
Братства: мережева структура проти імперії
У 1596 році православ'я в Україні оголосили «мертвим». Але поки еліти йшли до костелів, прості міщани створили структуру, яка переграла імперію та єзуїтів.
Анатомія сорому: чому фреска Мазаччо передає біль
Перед нами образ, який розділив історію на «до» і «після». Фреска Мазаччо – це не просто мистецтво, це дзеркало нашої катастрофи.
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.