Притча: монах і листя салату
Листя салату. Фото: elements.envato.com
Один молодий монах мив листя салату. До нього підійшов інший, більш досвідчений брат і, бажаючи його випробувати, запитав:
– Чи можеш ти повторити, про що говорилося в ранковій проповіді?
– Я не пам’ятаю, – зізнався молодий чернець.
– Для чого ж ти слухав проповідь, якщо все одно нічого не пам’ятаєш?
Подивися, брат: вода миє мій салат, але не залишається на листі, – відповів чернець. – А салат проте від цього стає чистим.
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.