Притча: який гріх страшніший – вбивство, блуд чи пияцтво?
Вино – причина багатьох гріхів. Фото: depositphotos.com
У Єгипті жив один пустельник-чернець. І от біс після багаторічної боротьби з ним пообіцяв, що не буде його більше пригнічувати ніякими спокусами, тільки б він зробив один який-небудь гріх із трьох. Він запропонував наступні три гріхи: вбивство, блуд і пияцтво.
– Зроби, – говорив він, – який-небудь один із них: або людину вбий, або поблуди, або один раз напийся – і далі ти будеш у мирі, і після цього я вже не буду тебе спокушати ніякими спокусами.
Пустельник той же подумав про себе так: «Людину вбити страшно, тому що це є і саме по собі велике зло, і заслуговує смертної кари як зао Божим судом, так і за цивільним. Вчинити розпусту, сором, погубити бережену до того чистоту тіла – шкода, і мерзенно осквернитися тому, хто не пізнав ще цієї скверни. Упитися ж один раз, здається, невеликий гріх, бо людина скоро тверезіє після сну. Отже, піду я, наріжуся, щоб біс більше не гнітив мене, і мирно я буду жити в пустелі».
І ось, взявши своє рукоділля, пішов у місто, продав його, ввійшов у корчму і налигався. За сатанинською дією трапилося йому розмовляти з якоюсь безсоромною перелюбницею. Будучи звабленим, він упав із нею. Коли він здійснював із нею гріх, прийшов чоловік тієї жінки і, заставши грішника з дружиною, почав його бити, а він, оговтавшись, почав битися з тим чоловіком і, здолавши його, вбив.
Таким чином, той пустельник зробив всі три гріхи: блуд і вбивство, а почав із пиятики. Яких гріхів він тверезий боявся і гребував ними, ті він сміливо скоїв п'яний і через це згубив свої багаторічні труди. Хіба тільки потім істинним покаянням він зміг знову знайти їх, бо милосердям Божим людині, яка істинно кається, повертаються її колишні заслуги, які вона погубила гріхопадінням.
Труди святителя Димитрія Ростовського
Читайте також
Смерть, що зрівняла стани
У Римі жінка була вічною дитиною, а раб – просто річчю. Але на арені амфітеатру християнки здобули право голосу і довели свою рівність із чоловіками.
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.