Притча: який гріх страшніший – вбивство, блуд чи пияцтво?
Вино – причина багатьох гріхів. Фото: depositphotos.com
У Єгипті жив один пустельник-чернець. І от біс після багаторічної боротьби з ним пообіцяв, що не буде його більше пригнічувати ніякими спокусами, тільки б він зробив один який-небудь гріх із трьох. Він запропонував наступні три гріхи: вбивство, блуд і пияцтво.
– Зроби, – говорив він, – який-небудь один із них: або людину вбий, або поблуди, або один раз напийся – і далі ти будеш у мирі, і після цього я вже не буду тебе спокушати ніякими спокусами.
Пустельник той же подумав про себе так: «Людину вбити страшно, тому що це є і саме по собі велике зло, і заслуговує смертної кари як зао Божим судом, так і за цивільним. Вчинити розпусту, сором, погубити бережену до того чистоту тіла – шкода, і мерзенно осквернитися тому, хто не пізнав ще цієї скверни. Упитися ж один раз, здається, невеликий гріх, бо людина скоро тверезіє після сну. Отже, піду я, наріжуся, щоб біс більше не гнітив мене, і мирно я буду жити в пустелі».
І ось, взявши своє рукоділля, пішов у місто, продав його, ввійшов у корчму і налигався. За сатанинською дією трапилося йому розмовляти з якоюсь безсоромною перелюбницею. Будучи звабленим, він упав із нею. Коли він здійснював із нею гріх, прийшов чоловік тієї жінки і, заставши грішника з дружиною, почав його бити, а він, оговтавшись, почав битися з тим чоловіком і, здолавши його, вбив.
Таким чином, той пустельник зробив всі три гріхи: блуд і вбивство, а почав із пиятики. Яких гріхів він тверезий боявся і гребував ними, ті він сміливо скоїв п'яний і через це згубив свої багаторічні труди. Хіба тільки потім істинним покаянням він зміг знову знайти їх, бо милосердям Божим людині, яка істинно кається, повертаються її колишні заслуги, які вона погубила гріхопадінням.
Труди святителя Димитрія Ростовського
Читайте також
Герої під низькою стелею: про літературу, яка розучилася бачити вічне
Сучасна проза дедалі частіше нагадує емоційну аптечку, позбавлену надії. Чому підміна морального вибору травмою забирає у нас небо і робить літературу тісною?
Паперова фортеця: григоріанський розкол 1925 року
У 1920-ті роки єкатеринбурзькі собори пустували за повної підтримки влади. Як проект ОДПУ зі створення слухняної церкви розбився об опір віруючих.
Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити
Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.
Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм
Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?
Слово Боже проти нейрослопу: як зберегти людяність
Інформаційний шум та ШІ-генерації приводять людину до тваринного стану. Як вдумливе читання Писання допомагає зберегти смисли, розум та образ Божий в епоху нейрослопу.
Донатизм: як спрага ідеальної Церкви перетворила віру на поле битви
Після гонінь Діоклетіана Церква Північної Африки розкололася. Герої не пробачили слабких, розпочавши боротьбу за «чистоту», яка обернулася соціальним вибухом і насильством.