Притча: преподобний Амвросій Оптинський про скупість
Преподобний Амвросій Оптинський. Фото: azbyka.ru
Запитав один чоловік у старця Амвросія Оптинського:
– Що мені робити? Скуплюся я, отче.
– Почни віддавати спочатку те, що тобі не потрібно. Потім будеш в змозі давати більше, навіть позбавивши себе потрібного. І настане день, коли ти будеш готовий віддати все, що маєш, – відповів старець і розповів таку притчу:
Один мандрівник прийшов до села та став просити милостиню. Спочатку він звернувся до скупої жінки – і та віддала йому стару хустку. Інша не пошкодувала для мандрівника багато добрих речей. Тільки пішов він від них, як спалахнула пожежа і все згоріло. Мандрівник поспішив повернутись і віддав погорільцям все, що отримав: тій, що багато дала, багато й повернув, а скупій віддав тільки її рвану хустку.
Читайте також
Євхаристія в римських нетрях
У 250 році Рим завдав удару по християнству тотальною бюрократією. У тісних багатоповерхівках Церква вибудовувала таємну мережу виживання.
Бронзовий лев проти королівського меча
Середньовіччя прийнято вважати епохою абсолютного безправ'я, де монарх страчував помахом руки. Але Церква накреслила межу, перед якою державна машина пасувала.
Притулок під склепіннями: як нас лікує храмова напівтемрява
Ми тікаємо від випалюючого світла ламп і екранів. Давня церковна архітектура пропонує укриття – рятівну терапію напівтемряви.
Риза з дорожнього плаща
Фелонь священника колись гріла плечі римського мандрівника в дощ. Зараз духовенство носить на собі одяг стародавніх імперій, але з новими смислами.
Духовна інженерія Константинополя в облозі
Міські хресні ходи у Візантії рухалися за розкладом точніше військового маршу – і не раз утримували городян від паніки.
Розповіді про давню Церкву. Рівень управління: єпископ
Раніше кожен християнин знав свого єпископа особисто. Історичний розбір показує перетворення малої громади-сім'ї на величезну адміністративну структуру.