Притча: преподобний Амвросій Оптинський про скупість

Преподобний Амвросій Оптинський. Фото: azbyka.ru

Запитав один чоловік у старця Амвросія Оптинського:

– Що мені робити? Скуплюся я, отче.

– Почни віддавати спочатку те, що тобі не потрібно. Потім будеш в змозі давати більше, навіть позбавивши себе потрібного. І настане день, коли ти будеш готовий віддати все, що маєш, – відповів старець і розповів таку притчу:

Один мандрівник прийшов до села та став просити милостиню. Спочатку він звернувся до скупої жінки – і та віддала йому стару хустку. Інша не пошкодувала для мандрівника багато добрих речей. Тільки пішов він від них, як спалахнула пожежа і все згоріло. Мандрівник поспішив повернутись і віддав погорільцям все, що отримав: тій, що багато дала, багато й повернув, а скупій віддав тільки її рвану хустку.

Читайте також

Анафема від імені мерця

​У 1054 році християнський світ розкололося через документ без юридичної сили. Це історія про те, як амбіції та випадковий скандал виявилися важливішими за єдність.

55 мільйонів віруючих, або Як перепис 1937 року поставив СРСР у глухий кут

​У розпал терору понад п'ятдесят мільйонів людей відкрито назвали себе віруючими. Ці цифри настільки налякали владу, що їх негайно засекретили на півстоліття.

Хвороба нашого століття в казці Андерсена

Версія казки, яку ми пам'ятаємо з дитинства, – обрізана. В оригіналі Герда перемагає зло молитвою «Отче наш», і від її подиху на морозі з'являються ангели.

Кресляр, який вигадав Грааль

Таємні досьє в Національній бібліотеці Франції, нащадки Христа, шифри Леонардо. Міфологія народилася з квартири у французькій глушині і закінчилася визнанням під присягою.

Афон за кілька хвилин від пробки на Столичному шосе

У Голосієві є балка, де замовкають сирени, перестає ловити мобільний і над головою змикається ліс. І до неї – двадцять хвилин від центру Києва.

Монофелітство – єресь, якій хотілося миру

У VII столітті Візантія була на межі краху. Частина ієрархії готова прийняти зручну формулу заради порятунку кордонів. Один старець відмовляється – і платить за це язиком і рукою.