Через христианские добродетели мы растем в познании Господа
Рождество Христово
Рождественские поздравления часто содержат пожелание того, чтобы Христос родился в наших сердцах.
Действительно, рождение и возрастание Христа в нас есть цель христианства. Тема очень глубокая, она обращает нас к самой сердцевине духовной жизни. Здесь то, ради чего существуют все церковные чины, дисциплины, правила.
Как происходит рождение Господа в душе?
Человеку необходимо уверовать во Христа, креститься, жить в Церкви, и подражать в своей жизни Христу. Нашей душе необходимо приобрести человеческие качества Господа Иисуса.
«В вас должны быть те же чувствования, какие и во Христе Иисусе» (Фил.2:5) – писал апостол Павел. «Кто говорит, что пребывает в Нем, тот должен поступать так, как Он поступал» (1Ин.2,6) – говорил Иоанн Богослов.
Возрастание Христа в нас – это воспитание в нашем сердце Его духовно-нравственных качеств.
Например, подавая милостыню, мы подражаем Господу, ибо Он тоже уделял нуждающимся. Если принимаем житейские несправедливости, скорби, болезни без ропота и с упованием на Бога – в какой-то малой мере уподобляемся Невинному Страдальцу. Постимся, молимся ли – подражаем Ему, ибо и Он любил пост и молитву. Через христианские добродетели мы растем в познании Господа, и Он возрастает в нас.
Вот этого «жизненного» христианства я бы хотел пожелать и самому себе, и всем нам в праздничные дни Рождества Христова.
Пусть у нас все будет с Господом. Он родился на земле, чтобы жить в людях, которые называют себя христианами. Дай Бог нам быть такими людьми.
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.