Притча: так буде не завжди
Так буде не завжди. Фото: HandHobby.ru
Це було за часів гонінь на християн. В одному селищі жила християнська родина. Батькові важко було прогодувати дружину та маленьких дітлахів, хоч він і працював не покладаючи рук. Але весь свій смуток він поклав на Господа і вірив, що колись усе зміниться на краще. Якось, щоб і себе, і сім'ю підбадьорити, написав батько на дощечці слова: «ТАК БУДЕ НЕ ЗАВЖДИ». І повісив напис на видному місці в домі.
Минули роки гонінь, і настав час достатку та свободи. Виросли діти, з'явились онуки. Зібралися вони за багато накритим столом у батьківському будинку. Помолилися, подякувавши Господу за послані дари.
Старший син раптом помітив стару табличку.
– Давай знімемо, – каже батькові, – так не хочеться згадувати про ті тяжкі часи. Адже тепер усе позаду.
– Ні, діти мої, нехай висить. Пам'ятайте, що й ТАК теж буде НЕ ЗАВЖДИ. І навчайте цьому своїх дітей. Треба вміти за все дякувати Господу. Тяжкий час – дякую за випробування. Легко тобі живеться – дякую за достаток. Лише той уміє бути вдячним, хто завжди пам'ятає про вічність.
Читайте також
Безсмертний госпіталь на київських кручах
У Києві майже тисячу років існувала перша у своєму роді безкоштовна лікарня на Русі. Документи, що збереглися, свідчать про те, як у монастирській лікувальній практиці поєднувалися молитва і лікарське мистецтво.
Битва за владу під знаменом Неба
Восени 312 року Римська імперія пережила жорстоку міжусобну війну. Історичний аналіз руйнує стереотип про зіткнення праведника з тираном заради земного торжества віри.
Що зважує голландка перед Христом?
Голландська дама зачинилася в темній кімнаті з невидимим скарбом. За її спиною висить полотно Страшного Суду, що перетворює буденний день на предстояння перед Богом.
Львівський детектив XVI століття
Львівські ремісники скинулися на викуп друкарського верстата, вступили у війну з власним єпископом і створили найкращу школу Східної Європи.
Таємниця забутих катакомбних символів
Хрест у перші віки християнства сприймався не як атрибут земної влади. Парадоксальна перемога над смертю через добровільне смирення і страждання.
За чашку кави в Стамбулі страчували, а в Римі благословляли
У 1654 році патріарх подарував українському гетьману предмет півстолітньої суперечки, який у Туреччині коштував людям життя, а на Афоні став засобом для молитви.