Притча: так буде не завжди
Так буде не завжди. Фото: HandHobby.ru
Це було за часів гонінь на християн. В одному селищі жила християнська родина. Батькові важко було прогодувати дружину та маленьких дітлахів, хоч він і працював не покладаючи рук. Але весь свій смуток він поклав на Господа і вірив, що колись усе зміниться на краще. Якось, щоб і себе, і сім'ю підбадьорити, написав батько на дощечці слова: «ТАК БУДЕ НЕ ЗАВЖДИ». І повісив напис на видному місці в домі.
Минули роки гонінь, і настав час достатку та свободи. Виросли діти, з'явились онуки. Зібралися вони за багато накритим столом у батьківському будинку. Помолилися, подякувавши Господу за послані дари.
Старший син раптом помітив стару табличку.
– Давай знімемо, – каже батькові, – так не хочеться згадувати про ті тяжкі часи. Адже тепер усе позаду.
– Ні, діти мої, нехай висить. Пам'ятайте, що й ТАК теж буде НЕ ЗАВЖДИ. І навчайте цьому своїх дітей. Треба вміти за все дякувати Господу. Тяжкий час – дякую за випробування. Легко тобі живеться – дякую за достаток. Лише той уміє бути вдячним, хто завжди пам'ятає про вічність.
Читайте також
Срібні підсвічники: як милосердя стає ціною спасіння душі
Ми часто сприймаємо прощення як легкий жест. Але сцена з роману Віктора Гюго відкриває іншу правду: за свободу іншого завжди доводиться платити своїм сріблом.
Братства: мережева структура проти імперії
У 1596 році православ'я в Україні оголосили «мертвим». Але поки еліти йшли до костелів, прості міщани створили структуру, яка переграла імперію та єзуїтів.
Анатомія сорому: чому фреска Мазаччо передає біль
Перед нами образ, який розділив історію на «до» і «після». Фреска Мазаччо – це не просто мистецтво, це дзеркало нашої катастрофи.
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.