Притча: так буде не завжди
Так буде не завжди. Фото: HandHobby.ru
Це було за часів гонінь на християн. В одному селищі жила християнська родина. Батькові важко було прогодувати дружину та маленьких дітлахів, хоч він і працював не покладаючи рук. Але весь свій смуток він поклав на Господа і вірив, що колись усе зміниться на краще. Якось, щоб і себе, і сім'ю підбадьорити, написав батько на дощечці слова: «ТАК БУДЕ НЕ ЗАВЖДИ». І повісив напис на видному місці в домі.
Минули роки гонінь, і настав час достатку та свободи. Виросли діти, з'явились онуки. Зібралися вони за багато накритим столом у батьківському будинку. Помолилися, подякувавши Господу за послані дари.
Старший син раптом помітив стару табличку.
– Давай знімемо, – каже батькові, – так не хочеться згадувати про ті тяжкі часи. Адже тепер усе позаду.
– Ні, діти мої, нехай висить. Пам'ятайте, що й ТАК теж буде НЕ ЗАВЖДИ. І навчайте цьому своїх дітей. Треба вміти за все дякувати Господу. Тяжкий час – дякую за випробування. Легко тобі живеться – дякую за достаток. Лише той уміє бути вдячним, хто завжди пам'ятає про вічність.
Читайте також
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.
Обійми Отця: Чому у Бога на картині Рембрандта різні руки
Картина, де у Бога дві різні руки. Одна – чоловіча, інша – жіноча. Рембрандт помирав, коли писав це. Він знав таємні смисли свого полотна.
Операція «Рим»: Боротьба за крісла в Сенаті
Підроблені документи, афера з бланками і два собори в одному місті. Продовження розслідування найцинічнішої зради в історії східноєвропейського християнства.
Естетика прихистку: Чому християнство завжди повертається в катакомби
Розкішні собори – тимчасовий одяг Церкви. Її справжнє тіло – катакомби. Коли нас заганяють у підвали, ми нічого не втрачаємо. Ми повертаємося додому.
Мат – це вірус: як одне брудне слово вбиває цілий світ
Про те, чому лайка – це семантична імпотенція, як мозок рептилії захоплює владу над особистістю і чому Вітгенштайн був правий.