СБУ випадково виявила, що УПЦ – українська Церква: що буде далі?

СБУ несподівано зруйнувала піраміду брехні навколо УПЦ. Фото: СПЖ

22 квітня 2025 р. на офіційній сторінці Фейсбук СБУ з'явилася дивовижна інформація. Служба безпеки «повідомила про підозру ще 14 "високопосадовцям" РПЦ, які сприяли захопленню українських церков на тимчасово окупованих територіях». Цими «високопосадовцями» виявилися архієреї, які в 2022–2024 рр. входили до складу Священного Синоду РПЦ і, на думку СБУ, забезпечили рішення Синоду про «приєднання» до РПЦ Джанкойської, Бердянської, Ровеньківської та Херсонської єпархій УПЦ (тобто на захоплених російськими військами територіях) і призначили там «підконтрольних Москві» єпископів.

«Високопосадовці» підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 Кримінального кодексу України (сприяння у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило інші тяжкі наслідки).

З даного повідомлення на офіційній сторінці СБУ в Фейсбуці випливають три принципових моменти:

1. Були захоплені українські церкви, а не російські;
2. Названі єпархії були приєднані до РПЦ, а отже раніше до неї не належали;
3. В ці єпархії були призначені єпископи, «підконтрольні Москві», отже попередні єпископи (архієреї УПЦ) не були їй підконтрольні.

А тепер давайте подивимося, що написано в «Релігієзнавчій експертизі Статуту про управління Українською Православною Церквою на наявність церковно-канонічного зв'язку з Московським патріархатом (Руською Православною Церквою)», затвердженій Наказом Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 27 січня 2023 р:

«УПЦ щодо РПЦ має церковно-канонічний зв'язок частини з цілим. Відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою. УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який визнавався б іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб'єктності. <…> Сучасна діяльність або бездіяльність вищих органів церковної влади та управління УПЦ свідчить про те, що УПЦ продовжує перебувати у відносинах підпорядкування до РПЦ».

Як бачимо, Експертиза ДЕСС прямо суперечить тому, що випливає з підозри СБУ, заочно пред'явленої архієреям РПЦ. Експертиза ДЕСС стверджує, що ці архієреї в принципі не могли вчинити інкримінованого їм злочину, оскільки вищезгадані єпархії і так належали РПЦ, а їх архієреї і так підпорядковувалися Москві (знову ж, на думку ДЕСС).

Експертиза ДЕСС – це офіційний нормативно-правовий акт, але твердження про те, що УПЦ – це частина РПЦ, звучать з уст найрізноманітніших людей, політиків, громадських і церковних діячів. Ось всього кілька прикладів:

«Архієпископ» Кропивницький і Голованівський ПЦУ Марк: «Адже всі розуміють, що УПЦ (МП) – не самостійна, вона тільки частина РПЦ».

Народний депутат Микола Княжицький: «УПЦ МП не розірвала канонічні зв'язки з РПЦ і в подальшому залишається "самоуправною з правами широкої автономії" частиною РПЦ».

Нерідко можна зустріти і більш радикальні твердження. Наприклад, нардепа Наталії Піпи: «І в статуті УПЦ МП написано, що статут може бути змінений у погодженні з первинною організацією, тобто з Москвою. Це не церква, а підконтрольна структура ФСБ».

Як відомо, СБУ безжально бореться з проросійськими наративами і притягує до кримінальної відповідальності тих осіб, які ці наративи поширюють. І ось що виходить: і експерти ДЕСС, які стверджують, що УПЦ – це частина РПЦ, і українські чиновники, які підписують відповідні документи, і всі, хто заявляє, що УПЦ – «російська Церква», насправді поширюють проросійські наративи.

Усі подібні заяви грають на руку Росії, оскільки стверджують, що РПЦ має повне право розпоряджатися єпархіями та приходами на території України. Ці заяви повністю дискредитують СБУ і виставляють її на посміховисько, оскільки в такому випадку жодного складу злочину в діях архієреїв РПЦ немає і бути не може. Ці заяви означають, що РПЦ вправі розпоряджатися УПЦ як своєю частиною, що, переводячи єпархії на захоплених територіях у своє безпосереднє управління, змінюючи там єпископів і вчиняючи інші адміністративні дії, РПЦ діє цілком правомірно. Адже, згідно з позицією ДЕСС, Єленського і безлічі «держпатріотів» з Верховної Ради, вона нічого не захоплює. Що це, якщо не відверті кремлівські наративи?

Виходячи зі всього вищесказаного, необхідно поставити перед СБУ питання про притягнення до кримінальної відповідальності за злочини проти української держави експертів ДЕСС, а також усіх осіб, причетних до поширення проросійської тези, що Українська Православна Церква є частиною РПЦ. І пред'явити їм підозру за тою самою ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 Кримінального кодексу України, за якою підозри висунуто російським архієреям. Адже ті й інші діють на підставі однакових тверджень.

Або ж публічно задекларувати те, що є насправді. Що УПЦ є самостійною Церквою, яка керується своїм Статутом, рішеннями свого Синоду і ні в чому не підпорядковується РПЦ. Але тоді потрібно повністю руйнувати всю цю брехливу піраміду про «російську фсбшну церкву в Україні», яку влада, ЗМІ та інші СБУ старанно будували останні роки. І на підставі цієї брехні вигадали цілий закон про заборону Церкви мільйонів своїх співгромадян.

За фактом, це класичний приклад знаменитого єврейського анекдоту про хрестик і труси. Або ж, якщо говорити розумними словами – випадок когнітивного дисонансу. Але сьогодні у нас у високих кабінетах розум не в пошані. Певне, час такий.

Читайте також