Що таке природа? Притча архімандрита Амвросія (Юрасова)

Якось у школі дітей ззапитали:

– Скажіть, діти, що таке природа? 

Дівчинка на першій парті підняла руку і каже:

– Природа – це все те, що нас оточує.

– Правильно, давайте розберемося, що нас оточує. Під природою ми розуміємо сонце, місяць, планети, зірки, повітря, землю і все на ній, воду і все в ній. А скажіть: сонце, місяць, планети... живі?

Діти кажуть:

– Ні, тому що відповідають на запитання «що?».

– Розум вони мають?

– Звичайно, ні.

– Але до цієї природи ще відносяться людина, тварини і птахи. Вони живі?

– Так, тому що відповідають на запитання «хто?».

– А хто з навколишньої природи має творчий розум?

– Людина.

– Правильно. Ще раз підкреслимо, що сонце, місяць, земля, вода – неживі і розуму не мають. А от коли летять літак і птах, у польоті вони схожі один на одного?

– Так, тому що академік Жуковський модель літака взяв від птиці.

– Скажіть, птицю можна вбити, розібрати по кісточках, так само можна розібрати і літак по частинах, а що легше зібрати: літак чи птаха?..

– Звичайно, всім зрозуміло, що літак, – птицю ще ніхто ніколи не зібрав.

– Хто конструктор літака?

– Людина.

– А хто конструктор птаха?

– Природа, – хором відповіли діти.

– Добре, а хто з навколишньої природи має творчий розум?

– Людина.

– Може людина створити птицю? – Ні.

– Як же нерозумна нежива природа могла створити живого птаха? Людина – це теж частина природи, виходить, і її створила нерозумна, нежива природа, або вона сама себе створила? Взяв десь руки, ноги, голову... Дивно... Може, сонце, місяць, планети, повітря, земля, вода зібралися і стали думати: як створити птаха? Так хто ж конструктор птаха?

Половина класу відповідає: «Бог!» а інша: «Природа».

Кажуть, що Бога немає... А куди Він подівся? Багато тисяч років Він був, і раптом Його не стало?

Може, Його атеїсти замінили і назвали «природою»?

*   *   *

Якщо все створила природа, значить, був такий час, коли її не було, а якщо її не було, то як вона могла створитися? Треба піднятися на одну сходинку вище і задати собі запитання: а хто так розумно влаштував все в природі? Людському розуму це не підвладне, це може тільки Вищий Розум. Цим Вищим Розумом є Господь.

Бог – це не дідусь з бородою, який літає за хмарами. Господь – це Найчистіший Дух. Бога ніхто ніколи не бачив, але Він часто відкривався і відкривається людям. В нашому житті багато такого, що ми не можемо побачити, відчути, але знаємо, що це є: так, ми не бачимо свій розум, не бачимо любов, не бачимо, що весь ефір заповнений радіохвилями, які несуть думки людські... І щоб дізнатися, що є любов, треба полюбити, щоб «побачити» радіохвилі, потрібен спеціальний апарат. Так і в духовному житті: коли людина повернеться до Господа, налаштує свій апарат – душу, вона «побачить» Бога, пізнає Його й отримає безліч свідчень того, що Господь є.

Читайте також

Вхід Господній до Єрусалима: тріумф, якого не помітила імперія

Справжній імперський тріумф – це брязкіт зброї, золото і запах влади. Те, що сталося в Єрусалимі в неділю перед Пасхою, не мало нічого спільного з цим.

Віфанія: тиха пристань Спасителя перед Голгофою

В останні дні перед Розп'яттям Христос залишав переповнений Єрусалим. Навіщо Він ішов за Єлеонську гору і що шукав у бідному селищі на краю пустелі?

Плита Понтія Пілата: як звичайне будівельне сміття відповіло скептикам

Десятиліттями критики повторювали: у римських архівах немає згадок про Пилата. Суперечки про реальність євангельських подій тривали нескінченно, поки відповідь не пролунала з-під землі.

Етнофілетизм: єресь 1872 року та сучасні парадокси Фанара

Півтора століття тому в Константинополі засудили церковний націоналізм. Сьогодні цей історичний документ змушує по-новому поглянути на політику тих, хто його створював.

Флорівський монастир у Києві: як обитель пережила виклики століть

Важкі монастирські двері зачиняються – і гуркіт Подолу зникає. За кам'яною аркою – 460 років безперервного життя обителі, яку не взяли ні вогонь, ні радянська влада.

Червоний терор в Україні: як більшовики грабували і осквернювали храми

За сухими протоколами ГубНК про «лом срібла» приховано систему свідомого блюзнірства. Вивчимо документальну хроніку 1919–22 років.