Що таке природа? Притча архімандрита Амвросія (Юрасова)

Якось у школі дітей ззапитали:

– Скажіть, діти, що таке природа? 

Дівчинка на першій парті підняла руку і каже:

– Природа – це все те, що нас оточує.

– Правильно, давайте розберемося, що нас оточує. Під природою ми розуміємо сонце, місяць, планети, зірки, повітря, землю і все на ній, воду і все в ній. А скажіть: сонце, місяць, планети... живі?

Діти кажуть:

– Ні, тому що відповідають на запитання «що?».

– Розум вони мають?

– Звичайно, ні.

– Але до цієї природи ще відносяться людина, тварини і птахи. Вони живі?

– Так, тому що відповідають на запитання «хто?».

– А хто з навколишньої природи має творчий розум?

– Людина.

– Правильно. Ще раз підкреслимо, що сонце, місяць, земля, вода – неживі і розуму не мають. А от коли летять літак і птах, у польоті вони схожі один на одного?

– Так, тому що академік Жуковський модель літака взяв від птиці.

– Скажіть, птицю можна вбити, розібрати по кісточках, так само можна розібрати і літак по частинах, а що легше зібрати: літак чи птаха?..

– Звичайно, всім зрозуміло, що літак, – птицю ще ніхто ніколи не зібрав.

– Хто конструктор літака?

– Людина.

– А хто конструктор птаха?

– Природа, – хором відповіли діти.

– Добре, а хто з навколишньої природи має творчий розум?

– Людина.

– Може людина створити птицю? – Ні.

– Як же нерозумна нежива природа могла створити живого птаха? Людина – це теж частина природи, виходить, і її створила нерозумна, нежива природа, або вона сама себе створила? Взяв десь руки, ноги, голову... Дивно... Може, сонце, місяць, планети, повітря, земля, вода зібралися і стали думати: як створити птаха? Так хто ж конструктор птаха?

Половина класу відповідає: «Бог!» а інша: «Природа».

Кажуть, що Бога немає... А куди Він подівся? Багато тисяч років Він був, і раптом Його не стало?

Може, Його атеїсти замінили і назвали «природою»?

*   *   *

Якщо все створила природа, значить, був такий час, коли її не було, а якщо її не було, то як вона могла створитися? Треба піднятися на одну сходинку вище і задати собі запитання: а хто так розумно влаштував все в природі? Людському розуму це не підвладне, це може тільки Вищий Розум. Цим Вищим Розумом є Господь.

Бог – це не дідусь з бородою, який літає за хмарами. Господь – це Найчистіший Дух. Бога ніхто ніколи не бачив, але Він часто відкривався і відкривається людям. В нашому житті багато такого, що ми не можемо побачити, відчути, але знаємо, що це є: так, ми не бачимо свій розум, не бачимо любов, не бачимо, що весь ефір заповнений радіохвилями, які несуть думки людські... І щоб дізнатися, що є любов, треба полюбити, щоб «побачити» радіохвилі, потрібен спеціальний апарат. Так і в духовному житті: коли людина повернеться до Господа, налаштує свій апарат – душу, вона «побачить» Бога, пізнає Його й отримає безліч свідчень того, що Господь є.

Людина перед лицем стихії

​Самотня постать на березі здається нікчемно малою перед водною стихією, але саме вона постає перед Творцем.

Таємниці Голгофи у світлі археології

Завіса віків приховує реальні події IV століття. Археологія та давні тексти відображають справжній шлях великої християнської святині.

Запорожці на захисті гнаної віри

Історія про те, як козаки піднімали шаблі, заступаючись за принижених батюшок і, водночас, – дебоширили в храмах.

Фальсифікат у фундаменті Могилянки

Історики століттями переповідали красиву легенду про щедрий дар меценатки. Однак архівні документи малюють зовсім іншу картину цієї події.

Богослов'я стоптаних черевиків

В експозиції нідерландського музею можна побачити полотно зі старими черевиками, за якими криється пам'ять про просту людину.

Будні та праця лаврської братії

Ми звикли бачити Печерський монастир таким, яким він постає на парадних листівках. Архівні справи XIX століття повертають нас до земної прози чернечого побуту.