День Перемоги, від якого ми відмовились

Сьогодні багато країн святкують День Перемоги над нацизмом, його 80-ті роковини. Через двогодинну різницю в часі в момент підписання Акту капітуляції Німеччини частина союзників відзначають це велике свято днем ​​раніше. Але відзначають його усі. Окрім України. У нас чомусь святкувати його тепер вважається ганебним, сьогодні це «день пам'яті та примирення».

І хоча народ його все одно святкує, але робить це таємно, адже сьогодні за це можна запросто стати «сепаром», або «колаборантом». Чому так?

Справа в тому, що 9 травня активно відзначається у Росії. Більше того, там його зробили основою для мерзенної пропагандистської кампанії, згідно з якою росіяни в Україні нібито «воюють із фашизмом» подібно до того, як у ВВВ воювали з фашистами їхні (і наші) діди.

І у відповідь влада України зробила дуже дивний крок. «Якщо ви святкуєте День Перемоги – значить, ми його святкувати не будемо». І це стосується не лише Дня Перемоги, а й багато іншого.

«Ви говорите російською? Значить, у нас її не буде. Ви пишаєтесь Толстим і Чайковським? В нас їх не буде. Ви ходите до православних храмів? Ми їх закриємо та заборонимо».

Чи ця стратегія приносить користь Україні та українцям? Ні, вона вочевидь збіднює і роз'єднує нас самих. Так вийшло, що у нас із РФ спільна історія. Але вона належить українцям так само, як і росіянам. Відмова від своїх досягнень і багатств «всупереч» ворогові, щоб щось йому «довести» – це, м'яко кажучи, дуже незріла і дивна тактика. Більше того, вона, очевидно, ворогові на руку. Адже тепер можна все, що зробили предки українців, приватизувати та вважати «російським». У РФ практично прямим текстом кажуть – ви цього дня «скорбите», чи ви відмовилися від перемоги? Чудово – тепер вона лише наша. Хоча чому «наша»? Той же Трамп днями підписав указ про встановлення Дня Перемоги. Також США привітали з ним Росію. Але не Україну.

Серед наших дідів – величезна кількість героїв, без подвигів яких результат Другої світової був би не очевидним. Вони звільняли землі України та Європи, вони дійшли до Берліна та розгромили нацистів. І ми маємо повне право сьогодні не примирятися та тужити, а святкувати.

Тому – з Днем Перемоги!

Читайте також

Про ситуацію в Святогірській лаврі

Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.

Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?

Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?

Портрет «совісті нації»

Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.

ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»

Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.

Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити

Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.

Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?

Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.