День Перемоги, від якого ми відмовились
Сьогодні багато країн святкують День Перемоги над нацизмом, його 80-ті роковини. Через двогодинну різницю в часі в момент підписання Акту капітуляції Німеччини частина союзників відзначають це велике свято днем раніше. Але відзначають його усі. Окрім України. У нас чомусь святкувати його тепер вважається ганебним, сьогодні це «день пам'яті та примирення».
І хоча народ його все одно святкує, але робить це таємно, адже сьогодні за це можна запросто стати «сепаром», або «колаборантом». Чому так?
Справа в тому, що 9 травня активно відзначається у Росії. Більше того, там його зробили основою для мерзенної пропагандистської кампанії, згідно з якою росіяни в Україні нібито «воюють із фашизмом» подібно до того, як у ВВВ воювали з фашистами їхні (і наші) діди.
І у відповідь влада України зробила дуже дивний крок. «Якщо ви святкуєте День Перемоги – значить, ми його святкувати не будемо». І це стосується не лише Дня Перемоги, а й багато іншого.
«Ви говорите російською? Значить, у нас її не буде. Ви пишаєтесь Толстим і Чайковським? В нас їх не буде. Ви ходите до православних храмів? Ми їх закриємо та заборонимо».
Чи ця стратегія приносить користь Україні та українцям? Ні, вона вочевидь збіднює і роз'єднує нас самих. Так вийшло, що у нас із РФ спільна історія. Але вона належить українцям так само, як і росіянам. Відмова від своїх досягнень і багатств «всупереч» ворогові, щоб щось йому «довести» – це, м'яко кажучи, дуже незріла і дивна тактика. Більше того, вона, очевидно, ворогові на руку. Адже тепер можна все, що зробили предки українців, приватизувати та вважати «російським». У РФ практично прямим текстом кажуть – ви цього дня «скорбите», чи ви відмовилися від перемоги? Чудово – тепер вона лише наша. Хоча чому «наша»? Той же Трамп днями підписав указ про встановлення Дня Перемоги. Також США привітали з ним Росію. Але не Україну.
Серед наших дідів – величезна кількість героїв, без подвигів яких результат Другої світової був би не очевидним. Вони звільняли землі України та Європи, вони дійшли до Берліна та розгромили нацистів. І ми маємо повне право сьогодні не примирятися та тужити, а святкувати.
Тому – з Днем Перемоги!
Читайте також
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.
Свята Русь стає мусульманською?
У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?
Голос із могили
Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.
Лавра як інтер'єр для іменин
Будь-яка служба Епіфанія в Лаврі – це просто виїзний захід за принципом «все своє ношу з собою», де сама Лавра використовується як фон, орендоване приміщення.
У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?
Різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань.