День Перемоги, від якого ми відмовились
Сьогодні багато країн святкують День Перемоги над нацизмом, його 80-ті роковини. Через двогодинну різницю в часі в момент підписання Акту капітуляції Німеччини частина союзників відзначають це велике свято днем раніше. Але відзначають його усі. Окрім України. У нас чомусь святкувати його тепер вважається ганебним, сьогодні це «день пам'яті та примирення».
І хоча народ його все одно святкує, але робить це таємно, адже сьогодні за це можна запросто стати «сепаром», або «колаборантом». Чому так?
Справа в тому, що 9 травня активно відзначається у Росії. Більше того, там його зробили основою для мерзенної пропагандистської кампанії, згідно з якою росіяни в Україні нібито «воюють із фашизмом» подібно до того, як у ВВВ воювали з фашистами їхні (і наші) діди.
І у відповідь влада України зробила дуже дивний крок. «Якщо ви святкуєте День Перемоги – значить, ми його святкувати не будемо». І це стосується не лише Дня Перемоги, а й багато іншого.
«Ви говорите російською? Значить, у нас її не буде. Ви пишаєтесь Толстим і Чайковським? В нас їх не буде. Ви ходите до православних храмів? Ми їх закриємо та заборонимо».
Чи ця стратегія приносить користь Україні та українцям? Ні, вона вочевидь збіднює і роз'єднує нас самих. Так вийшло, що у нас із РФ спільна історія. Але вона належить українцям так само, як і росіянам. Відмова від своїх досягнень і багатств «всупереч» ворогові, щоб щось йому «довести» – це, м'яко кажучи, дуже незріла і дивна тактика. Більше того, вона, очевидно, ворогові на руку. Адже тепер можна все, що зробили предки українців, приватизувати та вважати «російським». У РФ практично прямим текстом кажуть – ви цього дня «скорбите», чи ви відмовилися від перемоги? Чудово – тепер вона лише наша. Хоча чому «наша»? Той же Трамп днями підписав указ про встановлення Дня Перемоги. Також США привітали з ним Росію. Але не Україну.
Серед наших дідів – величезна кількість героїв, без подвигів яких результат Другої світової був би не очевидним. Вони звільняли землі України та Європи, вони дійшли до Берліна та розгромили нацистів. І ми маємо повне право сьогодні не примирятися та тужити, а святкувати.
Тому – з Днем Перемоги!
Читайте також
«В СРСР не існує переслідуваних за релігійні переконання»
Одним з найганебніших явищ у житті нинішньої релігійної спільноти України стала співучасть у виправданні розправи над УПЦ.
Чому народ героїзує тих, хто б'є ТЦК
Чому глава УГКЦ публічно закликає до війни до перемоги, а сам тихенько ховає по храмах робітників-«ухилянтів»? Чому блогери ПЦУ зносять дописи на підтримку ТЦК через масштабний хейт?
Про довгоочікувані заяви Олександра Усика
Олександр Усик заявив, що готовий стати президентом. Ось тільки кого він тепер бачить своїми виборцями?
Півмісяця звернення ПЦУ «про братство» з УПЦ: які плоди?
Так і виглядає «діалог» від ПЦУ. Одна рука підписує «Звернення» про братерство, інша – благословляє людей з болгарками.
Потьомкінські села Сергія Думенка
У Володимирі, в Черкасах та інших захоплених соборах УПЦ, куди приїжджав Думенко, його кортежі супроводжують автобуси масовки. Від'їжджає Думенко – від'їжджають і «потьомкінські селяни».
Чому держава святкує знищення Лаври більшовиками?
Ніякої логіки в діях нинішньої нашої влади немає. Є лише пропаганда: тупа і злобна, яка під маскою «патріотизму» може лише цькувати та розпалювати ненависть.