Драбинко продовжує провокації проти Польської Церкви

1.  Драбинко висловив невдоволення позицією Синоду Польської Церкви щодо невизнання ПЦУ. На його думку, «можна було б поставити якісь умови визнання», а натомість поляки три роки просто заявляють про незмінність своєї позиції. Дослівний перл від Драбинка: «Уже, мабуть, забули цю позицію, але "ми її все-таки підтримуємо"».

Наявно – відверте ображання польських архієреїв: мовляв, не Синод, а якесь старезне збіговисько, де навіть вже не пам'ятають, що вони понаприймали.

Нагадаємо Драбинкові лише одну тезу із заяви польського Синоду від 3 січня 2019 року, що ПЦУ створено з «розкольницьких церковних груп, позбавлених священницького та єпископського сану», а Думенко там названий мирянином. Іншими словами, ПЦУ – це збіговисько мирян. Чи можна тут вигадати якісь нові «умови визнання»? Відповідь очевидна.

2.  Драбинко заявив, що раніше (будучи секретарем Митр. Володимира) чув від польських ієрархів, що українська Церква заслуговує на статус автокефалії, і завершив цю думку так: «Польська Церква на сьогодні готова до визнання не так статусу Помісної Церкви України, як того процесу, який відбувався в Україні з 90-х років під очільництвом колишнього митрополита київського Філарета».

Навіть дивно, що Драбинко може опуститися до рівня такої низькопробної брехні. Так, польські архієреї могли стверджувати, що українська Церква заслуговує на статус автокефальної. Але вони говорили про канонічну УПЦ, а не про філаретівський розкол.

Нагадаємо ту ж заяву Синоду від 2019 року: «Філарет Денисенко був позбавлений сану і низведений до мирського стану… У Філарета та його послідовників ми не бачили каяття, покаяння, смирення, які зазвичай передують зняттю заборон! Тому їх не можна визнати справжніми пастирями, які можуть здійснювати обряди. Так званому "митрополиту" Епіфанію, а насправді світській людині, завдано шкоди».

Чи схоже це на підтримку поляками «процесу під очільництвом колишнього митрополита київського Філарета»? Відповідь очевидна.

Читайте також