Притча Симеона Афонського. Місто в кайданах

Кайдани. Фото: wallsheaven.de

Колись купець відправився в іншу країну і прийшов у дивне місто, де всі жителі були в кайданах. Купець подумав: «А як і мені надягнуть кайдани, що тоді робити?»

Несподівано, в ту ж хвилину з’явилася варта і, побачивши нову вільну людину, одразу ж закувала його в кайдани. Втративши можливість повернутися додому, купець зажурився. Він звернувся з розпитуваннями до нещасних городян, чому вони всі у кайданах? І ті відповідали, що у їхньому місті здавна такі порядки.

Купець запитав:

– Невже всі мешканці міста приречені все своє життя носити кайдани?

І йому відповіли:

– За чутками, іноді в місто приходить якийсь старий, який вільний і не носить кайданів. Тільки він знає, як звільнитися від них. Він так рідко з’являється, що багато хто сумнівається, чи це правда?

«Робити нічого, – подумав купець, – може, ще побачу цього старого і дізнаюся, як мені звільнитися?»

З того часу минуло чимало років, купець уже постарів і посивів. І ось одного разу він несподівано побачив старого, що вільно йшов вулицею і не був закутий в кайдани.

– Дідусю, – вигукнув в’язень, – допоможи мені звільнитися від уз.

– Синку, – відповів старий, – подумки скажи про себе: «Нехай стража негайно звільнить мене від кайданів», – і ти будеш вільний.

В’язень подумав, що це невдалий, гіркий жарт, але вирішив спробувати і промовив ці заповітні слова. Відразу з’явилася варта і звільнила його від кайданів.

Купець поспішив піти з цього дивного міста, дивуючись тому, що сталося. Вибігши за браму, він знову побачив того самого старого, який допоміг йому звільнитися.

– Дідусю, скажи мені, – звернувся до нього купець, – у чому секрет цього дивного міста?

– Це місто не просте, – відповів старий, – тому що в ньому стають в’язнями і звільняються від уз, тільки подумавши про це. Ти тому й урятувався, що повірив моїм словам. А ті, хто не вірить мені, лишаються в’язнями цього міста, і я вже нічим не можу їм допомогти.

* * *

«...Якщо ви будете в слові Моїм, то ви істинно Мої учні, пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними» (Ін. 8, 31-32).
 

Читайте також

Євхаристія в римських нетрях

У 250 році Рим завдав удару по християнству тотальною бюрократією. У тісних багатоповерхівках Церква вибудовувала таємну мережу виживання.

Бронзовий лев проти королівського меча

Середньовіччя прийнято вважати епохою абсолютного безправ'я, де монарх страчував помахом руки. Але Церква накреслила межу, перед якою державна машина пасувала.

Притулок під склепіннями: як нас лікує храмова напівтемрява

Ми тікаємо від випалюючого світла ламп і екранів. Давня церковна архітектура пропонує укриття – рятівну терапію напівтемряви.

Риза з дорожнього плаща

Фелонь священника колись гріла плечі римського мандрівника в дощ. Зараз духовенство носить на собі одяг стародавніх імперій, але з новими смислами.

Духовна інженерія Константинополя в облозі

Міські хресні ходи у Візантії рухалися за розкладом точніше військового маршу – і не раз утримували городян від паніки.

Розповіді про давню Церкву. Рівень управління: єпископ

Раніше кожен християнин знав свого єпископа особисто. Історичний розбір показує перетворення малої громади-сім'ї на величезну адміністративну структуру.