Появляется надежда, что Господь сменит гнев на милость
В храме. Фото: Facebook
Наблюдения
Вчера на канон святого Андрея Критского собралось много людей. Какая радость. Мы даже не представляем, что может такая молитва. Появляется надежда, что Господь сменит гнев на милость. После совместного богослужения долгожданный мир и тишина внутри. Война сердечная немного утихает, это ли не чудо. Сегодня у многих война внутри. Кто только не пытается провести разделительные линии между людьми. Важно всегда и везде помнить, настоящая разделительная линяя не на земле, она Там, в Вечности. И побеждает только тот, кто остается на стороне Неба, где всегда мир душевный и неотъемлемая молитва.
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.