Притча: меч та кухонний ніж
Зустрілися меч та кухонний ніж. Їм би поговорити про те, про се, хоч і далекі, а все-таки родичі. Але цього разу їм було не до мирних розмов. Хазяїн меча напав на маленьке село, в якому жив господар ножа. І довелося простому ножу відбиватися від грізної бойової зброї.
І відбився.
І вже через багато років у дружній бесіді з мечем на запитання: «Чому?», кухонний ніж сказав:
– Ти чуже прийшов узяти. А я, з Божою допомогою, захищав своє. Ось це й дало мені стільки сил, що я не те що з тобою – з трьома такими, як ти, впорався б тоді!
Автор притчі: Чернець Варнава (Євген Санін). З книги «Маленькі притчі для дітей та дорослих»
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.