Притча: про щастя та добро
Метелик у руках. Фото: isabelmartinventura.com
Жив-був цар. І його народ, і сусідні царі вважали його дуже жадібним. Він стягував зі своїх підданих величезні податки, ладен був відібрати останній шматок хліба в бідняка. Але якось вирішив цар, що треба навчитися робити добро, щоб сусіди-царі почали його поважати.
«Але в мене немає бажання робити добро, – подумав він. – Напевно, ті, хто його творить, мають те, чого ще немає в мене». Він закликав своїх радників-мудреців і запитав їх, хто найбільше робить добра людям:
– Найбільше добра творить щасливий, – одностайно відповіли мудреці. – Щастя його переповнює, і він не може не ділитися з людьми.
«Але я нещасливий, – подумав цар, – через те, що мені чогось не вистачає... Мені не вистачає багатств. Ось коли я накопичу достатньо, то стану щасливим та почну робити добро».
І збільшив податки своїм підданим. Щоправда, після цього не став щасливішим, хоч і став ще багатшим.
Виявляється, добро творить щасливий, але зробити людину щасливою чуже добро не може. Щастя взяти силою або купити за гроші неможливо.
Читайте також
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.
Чому Торжество Православ'я – це свято художників
У Британському музеї зберігається невелика ікона – тридцять сім сантиметрів заввишки. Саме з неї варто почати розмову про те, що сталося в березні 843 року.
Похований заживо: як ігумен Афанасій переграв королів та єзуїтів
Його вбивали тричі – відлучали від сану, закували в колодки, розстрілювали. Відновлюємо хроніку подвигу святого за документами.
Розповіді про давню Церкву: стан духовенства в перші століття
Джерела цього часу змальовують досить неоднозначну картину стану кліру. Щоб її собі уявити, розберемо три аспекти: освіта, моральність і забезпечення.