Притча: про щастя та добро

Метелик у руках. Фото: isabelmartinventura.com

Жив-був цар. І його народ, і сусідні царі вважали його дуже жадібним. Він стягував зі своїх підданих величезні податки, ладен був відібрати останній шматок хліба в бідняка. Але якось вирішив цар, що треба навчитися робити добро, щоб сусіди-царі почали його поважати.

«Але в мене немає бажання робити добро, –  подумав він. – Напевно, ті, хто його творить, мають те, чого ще немає в мене». Він закликав своїх радників-мудреців і запитав їх, хто найбільше робить добра людям:

– Найбільше добра творить щасливий, – одностайно відповіли мудреці. – Щастя його переповнює, і він не може не ділитися з людьми.

«Але я нещасливий, – подумав цар, – через те, що мені чогось не вистачає... Мені не вистачає багатств. Ось коли я накопичу достатньо, то стану щасливим та почну робити добро».

І збільшив податки своїм підданим. Щоправда, після цього не став щасливішим, хоч і став ще багатшим.

Виявляється, добро творить щасливий, але зробити людину щасливою чуже добро не може. Щастя взяти силою або купити за гроші неможливо.

Читайте також