У Парижі провели круглий стіл з проблем УПЦ

Учасники круглого столу в Парижі. Фото: baznica.info

У столиці Франції відбувся круглий стіл «Українська православна церква: виклики та перспективи», організований європейськими правозахисниками, богословами та аналітиками у відповідь на триваючий тиск української влади на УПЦ.

Учасниками дискусії стали богослов Димитрій Кріхан, соціолог Микола Мітрохін, правозахисник і лютеранський пастор Павло Левушкан, правозахисник Денис Лапін, православний письменник Ілля Забежинський.

Модератор Павло Левушкан нагадав, що ця дискусія продовжує цикл зустрічей, раніше проведених у Берліні та Брюсселі, де учасники виступали в Європейській комісії та на Європейському молитовному сніданку.

«Ми поділилися нашою стурбованістю з європейськими політиками і були почуті. Наші співрозмовники з Єврокомісії прекрасно розуміють, що ситуація, в якій опинилася УПЦ, є неприпустимою з точки зору базових прав людини», – заявив він.

За словами Левушкана, дії української влади – позбавлення юридичної реєстрації, тиск на єпархії, примусові переходи парафій – стали системними. «Це спроба викликати внутрішній розкол, спровокувати хаос і підірвати позиції Церкви», – зазначив модератор.

Денис Лапін підкреслив, що йдеться про масштабний тиск на свободу совісті:

«На жаль, говорити про свободу слова в Україні сьогодні дуже складно. Державні ЗМІ знаходяться під повним контролем, незалежні голоси витісняються. Навіть на рівні місцевої влади ведеться кампанія проти УПЦ – вчителів звільняють, за молитву в домі подають до суду, захоплення храмів відбуваються за участю озброєних осіб».

Лапін розповів про випадок у Чернівецькій області, де молоду вчительку англійської мови змусили покинути село за релігійну приналежність. «Люди позбавляються не лише храмів, але й роботи, і права вільно сповідувати свою віру», – зазначив він.

Соціолог і дослідник Микола Мітрохін представив системний аналіз того, що відбувається. За його словами, кампанія проти УПЦ – це спроба створити образ «внутрішнього ворога», спираючись на радянські та пострадянські репресивні механізми.

«У Росії силовики знайшли зручну ціль у вигляді свідків Єгови. В Україні – у вигляді УПЦ. Це групи, які не чинять опору, не озброєні, не захищаються. Їх зручно "відпрацьовувати" для звітності, отримуючи зірочки і просування по службі», – зазначив Мітрохін.

Дослідник нагадав, що за 2022–2025 роки було проведено понад 1300 обшуків, однак звинувачення в шпигунстві були висунуті лише проти 8 осіб із числа духовенства.

«Йдеться не про безпеку, а про націоналістичний проєкт у релігійній сфері – створення єдиної, "справжньої", української церкви. Заради цього можна і пересаджати, і дискредитувати, і захоплювати храми», – підкреслив соціолог.

При цьому, за його словами, навіть всередині держави немає єдності. «Місцеві адміністрації в Закарпатті, на Волині, в Чернівецькій області іноді відмовляються брати участь у захопленнях. Все залежить від наявності активістів партії "Свобода" та їх молодіжного крила. Якщо вони є – храми захоплюють. Якщо ні – Церква виживає».

За даними, озвученими під час зустрічі, з початку війни було захоплено понад 1300 парафій. У Чернівецькій області близько 50 храмів формально змінили юрисдикцію, але лише 17 офіційно зареєстровані в складі ПЦУ.

Більшість захоплених храмів не функціонують повноцінно: «порожні будівлі, трава по пояс, комунальники розчищають двір, щоб було "пристойно" на камеру».

«Наповнюваність храмів ПЦУ завжди була низькою – одна третина від місткості. У той час як на літургіях УПЦ в київських районах люди стояли під снігом зовні. Це об'єктивна картина – незважаючи на тиск, люди тримаються за свою віру», – підкреслив Микола Мітрохін.

Учасники круглого столу закликали:

• забезпечити міжнародний моніторинг ситуації з релігійною свободою в Україні;
• підтримати вірян, які відмовилися під тиском змінити конфесію;
• визнати, що тиск на найбільшу релігійну організацію України неприпустимий у демократичній державі;
  нагадати, що свобода совісті – не військовий злочин.

Раніше СПЖ писала, що в ООН звинуватили Україну в переслідуванні духовенства, громад і журналістів УПЦ.

Читайте також