Почему лично я должен оставить Церковь, где принял благодать священства?
Крест священника. Фото: Сайт Горловской и Славянской епархии
Вопрос
Сегодня с утра услышал, что два лично мне знакомых священника решили уйти в "ПЦУ".
Отцы, те кто знает меня лично. Перед тем, как принимать такое сложное решение, сядьте тихонько, подумайте и ответьте себе. Только очень - очень честно, как перед Всевидящим Взглядом Милосердного Судии:
Почему лично я должен оставить Церковь, где принял благодать священства? Что конкретно побуждает меня уйти в "ПЦУ"? (Ответов много - "Путин" - "Кирилл" - "война" - "давление властей" - "прихожане" - "дети" - "деньги" - "архиерей" - "проблемы в семье" - "патриотизм" - "не могу так больше" - "в церкви все не так" и т.д.).
А потом спросите себя: "А при чем тут Христос, Которому я молился, трепеща от страха в момент рукоположения, Который утешал меня в моменты горя и отчаяния, Который творил великие чудеса, когда прихожане просили меня молиться, Который лежал на моих руках в Своих Пречистых Тайнах"? Он то тут при чем?
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.