Чи потрібні сьогодні дискусії про автокефалію та Феофанію?
Собор УПЦ у Феофанії. Фото: прес-служба УПЦ
З середини вересня деякі авторитетні ієрархи УПЦ вступили в гостру полеміку про автокефалію, зайнявши діаметрально протилежні позиції щодо автокефального статусу для Церкви. А після подкасту митрополита Феодосія дискусії різко звернули на тему Собору УПЦ у Феофанії. Одні архієреї запевняють, що Собор проходив під тиском влади. Інші – що ніякого тиску не було. Заяви набувають все більш жорсткого, місцями – навіть образливого характеру.
Деякі віряни стають на бік «своїх» архієреїв» і звинувачують «чужих». Решта просто дивляться на цю ситуацію з подивом і жахом. Вони не розуміють, як подібне взагалі може відбуватися в ситуації, в якій опинилася наша Церква.
1. УПЦ стоїть за крок від заборони. На тлі захоплень храмів і свавільної мобілізації духовенства влада вирішила заборонити діяльність Київської Митрополії УПЦ. Якщо це станеться, то Церква зіткнеться з дуже і дуже серйозними проблемами у своїй діяльності. Наскільки в такій ситуації доречні суперечки серед вищого духовенства на яку б то не було тему?
2. Тема автокефалії зараз – зовсім не на часі. І її прихильники, і противники прекрасно розуміють, що предмет їхньої суперечки – чисто теоретичний. Тема Феофанії – ще менш актуальна, її обговорення не принесе Церкві жодної користі.
СПЖ провела у соцмережах і на сайті два опитування, де запропонувала вірянам відповісти, чи підтримують вони заочну полеміку ієрархів УПЦ з теми автокефалії і Феофанії. Дві третини відповіли, що такі дискусії зараз тільки руйнують єдність УПЦ і спокушають вірян. І цей результат очікуваний. Люди дивляться на «розбірки» архієреїв з подивом і тривогою, вороги ж задоволено потирають руки.
У момент, коли Церкві потрібна максимальна мобілізація і єдність, у ній відбуваються прямо протилежні процеси. І, на жаль, ці процеси з християнством мають дуже мало спільного. Тому що у взаємних підколах і звинуваченнях є все, що завгодно, крім любові. А без неї будь-яка правота чи посилання на канони – не більше, ніж «мідь дзвінка».
«Не залишайтеся винними нікому нічим, крім взаємної любові; бо люблячий іншого виконав закон», – писав апостол Павло.
До чого всіх і закликаємо.
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.