Чи потрібні сьогодні дискусії про автокефалію та Феофанію?

Собор УПЦ у Феофанії. Фото: прес-служба УПЦ

З середини вересня деякі авторитетні ієрархи УПЦ вступили в гостру полеміку про автокефалію, зайнявши діаметрально протилежні позиції щодо автокефального статусу для Церкви. А після подкасту митрополита Феодосія дискусії різко звернули на тему Собору УПЦ у Феофанії. Одні архієреї запевняють, що Собор проходив під тиском влади. Інші – що ніякого тиску не було. Заяви набувають все більш жорсткого, місцями – навіть образливого характеру.

Деякі віряни стають на бік «своїх» архієреїв» і звинувачують «чужих». Решта просто дивляться на цю ситуацію з подивом і жахом. Вони не розуміють, як подібне взагалі може відбуватися в ситуації, в якій опинилася наша Церква.

1. УПЦ стоїть за крок від заборони. На тлі захоплень храмів і свавільної мобілізації духовенства влада вирішила заборонити діяльність Київської Митрополії УПЦ. Якщо це станеться, то Церква зіткнеться з дуже і дуже серйозними проблемами у своїй діяльності. Наскільки в такій ситуації доречні суперечки серед вищого духовенства на яку б то не було тему?

2. Тема автокефалії зараз – зовсім не на часі. І її прихильники, і противники прекрасно розуміють, що предмет їхньої суперечки – чисто теоретичний. Тема Феофанії – ще менш актуальна, її обговорення не принесе Церкві жодної користі.

СПЖ провела у соцмережах і на сайті два опитування, де запропонувала вірянам відповісти, чи підтримують вони заочну полеміку ієрархів УПЦ з теми автокефалії і Феофанії. Дві третини відповіли, що такі дискусії зараз тільки руйнують єдність УПЦ і спокушають вірян. І цей результат очікуваний. Люди дивляться на «розбірки» архієреїв з подивом і тривогою, вороги ж задоволено потирають руки.

У момент, коли Церкві потрібна максимальна мобілізація і єдність, у ній відбуваються прямо протилежні процеси. І, на жаль, ці процеси з християнством мають дуже мало спільного. Тому що у взаємних підколах і звинуваченнях є все, що завгодно, крім любові. А без неї будь-яка правота чи посилання на канони – не більше, ніж «мідь дзвінка».

«Не залишайтеся винними нікому нічим, крім взаємної любові; бо люблячий іншого виконав закон», – писав апостол Павло.

До чого всіх і закликаємо.

Читайте також

Чи може зраджувати християнин?

Чи можуть християни вчиняти так, як вчиняють безпринципні політики?

Українець, у всіх твоїх бідах винні православні школи

Наші ЗМІ давно займаються гучним розпалюванням ненависті до тих, хто не робить нікому нічого поганого. І дивним чином це збігається зі скандалами навколо злодіїв із високих кабінетів.

Закон про заборону УПЦ має бути скасований?

Народні депутати «Батьківщини», як виявилося, отримували гроші за «правильне» голосування. Чи не є «купівельним» і голосування за закон про заборону УПЦ?

Нашим чиновникам-рейдерам приготуватися?

Колись епоха Зеленського закінчиться, до Володимира Олександровича буде чимало претензій. І війна проти Православ'я буде одним із головних звинувачень.

Держава і храми: католикам – повертають, у православних – забирають

Хіба не повинна ДЕСС боротися, щоб Києво-Печерську лавру віддали Церкві після того, як більшовики 100 років тому вигнали звідти монахів і влаштували «музейне містечко»?

Чому ідея «національної церкви» приречена

За найоптимістичнішими підрахунками, населення України зараз – не більше 19 млн. Цифра шокує, особливо якщо згадати, що на початку незалежності в країні проживали 52 млн осіб.