Притча: «Несправедлива» смерть
Помер один багатій, про гріхи якого знав увесь світ. Похорон був урочистий, з єпископом і безліччю священників. Незабаром на одного відлюдника у пустині напала гієна та роздерла його. Якийсь чернець, що бачив і урочисті проводи в останню путь грішника, і криваві останки праведника, у збентеженні своєму із плачем вигукнув:
– Господи! Як же так, чому?! Чому Ти дарував грішникові добре життя і благу смерть, а праведникові – гірке життя та гірку смерть?
Незабаром явився йому Ангел Божий і пояснив: той багач-грішник зробив у житті своєму лише одну добру справу, а той пустельник-праведник вчинив за все своє життя лише один гріх.
Урочистим і почесним похороном Всевишній хотів воздати неправедному багатію за єдину добру справу і показати, що тому більше нема чого чекати на цьому світі. Жахливою смертю відлюдника Господь хотів згладити той його єдиний гріх, щоб потім повністю винагородити пустельника на небесах.
Май це на увазі, коли будеш міркувати про суди Божі, і поклади всі надії на Творця свого. «Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних» (Пс. 36, 1).
Читайте також
Постна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.
Чому Торжество Православ'я – це свято художників
У Британському музеї зберігається невелика ікона – тридцять сім сантиметрів заввишки. Саме з неї варто почати розмову про те, що сталося в березні 843 року.
Похований заживо: як ігумен Афанасій переграв королів та єзуїтів
Його вбивали тричі – відлучали від сану, закували в колодки, розстрілювали. Відновлюємо хроніку подвигу святого за документами.