Притча: «Несправедлива» смерть
Помер один багатій, про гріхи якого знав увесь світ. Похорон був урочистий, з єпископом і безліччю священників. Незабаром на одного відлюдника у пустині напала гієна та роздерла його. Якийсь чернець, що бачив і урочисті проводи в останню путь грішника, і криваві останки праведника, у збентеженні своєму із плачем вигукнув:
– Господи! Як же так, чому?! Чому Ти дарував грішникові добре життя і благу смерть, а праведникові – гірке життя та гірку смерть?
Незабаром явився йому Ангел Божий і пояснив: той багач-грішник зробив у житті своєму лише одну добру справу, а той пустельник-праведник вчинив за все своє життя лише один гріх.
Урочистим і почесним похороном Всевишній хотів воздати неправедному багатію за єдину добру справу і показати, що тому більше нема чого чекати на цьому світі. Жахливою смертю відлюдника Господь хотів згладити той його єдиний гріх, щоб потім повністю винагородити пустельника на небесах.
Май це на увазі, коли будеш міркувати про суди Божі, і поклади всі надії на Творця свого. «Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних» (Пс. 36, 1).
Читайте також
Титул з чистої злості: як Рим легалізував Бога
Пілат хотів лише принизити ворогів, але його їдкий напис на хресті став юридичним визнанням Христа. Римський документ випадково зафіксував правду вічності.
Гефсиманія: маслинний прес, що давить Бога
У Гефсиманії Христос не ховається від тиску, а добровільно приймає його. Під тягарем залишеності відкривається те, що приховано всередині людської природи.
Кувуклія Гробу Господнього: архітектура порожнього центру
Мала каплиця в Храмі Воскресіння вибудувана не навколо святині, а навколо простору, де нічого немає. І мільйони людей віками йдуть сюди саме за цим.
Докетизм: теорія Бога, що не страждає
Якщо кров на Голгофі була лише ілюзією, то й наше спасіння – віртуальна вистава. Втеча від реального страждання Христа знецінює сам факт Його Воскресіння.
Жива Церква: історія керованого розколу
Коли держава створює релігію у слідчому кабінеті, у неї немає майбутнього. Є лише час, поки влада тримає її на плаву.
Наречений опівночі: тихий звук нічної тривоги
Цей тропар звучить у напівтемряві храму як голос Того, Хто вже стоїть за зачиненими дверима і терпляче чекає нашого пробудження.