Притча: «Несправедлива» смерть
Помер один багатій, про гріхи якого знав увесь світ. Похорон був урочистий, з єпископом і безліччю священників. Незабаром на одного відлюдника у пустині напала гієна та роздерла його. Якийсь чернець, що бачив і урочисті проводи в останню путь грішника, і криваві останки праведника, у збентеженні своєму із плачем вигукнув:
– Господи! Як же так, чому?! Чому Ти дарував грішникові добре життя і благу смерть, а праведникові – гірке життя та гірку смерть?
Незабаром явився йому Ангел Божий і пояснив: той багач-грішник зробив у житті своєму лише одну добру справу, а той пустельник-праведник вчинив за все своє життя лише один гріх.
Урочистим і почесним похороном Всевишній хотів воздати неправедному багатію за єдину добру справу і показати, що тому більше нема чого чекати на цьому світі. Жахливою смертю відлюдника Господь хотів згладити той його єдиний гріх, щоб потім повністю винагородити пустельника на небесах.
Май це на увазі, коли будеш міркувати про суди Божі, і поклади всі надії на Творця свого. «Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних» (Пс. 36, 1).
Читайте також
Реквієм обривається на сльозній молитві
Слово «реквієм» перекладається як «спокій». Моцарт встиг написати лише сповідь грішника – далі рукопис перервався зі смертю автора.
Паспорт, що врятував життя під носом у гестапо
В окупованому Києві звичайний прихід на Подолі став підпільною мережею порятунку, де рядок у метричній книзі важив більше, ніж людське життя.
Смерть, що зрівняла стани
У Римі жінка була вічною дитиною, а раб – просто річчю. Але на арені амфітеатру християнки здобули право голосу і довели свою рівність із чоловіками.
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.