У ПЦУ випадково показали справжню кількість добровільних переходів?

Перебіжчики з УПЦ зі своїм новим лідером. Фото: ПЦУ

На 7-му річницю «об'єднавчого собору» Сергій Думенко видав креативну ідею. Він вирішив звезти до Києва кліриків, які добровільно перейшли з УПЦ в його структуру. Також від цих людей було організовано «звернення» до єпископату та духовенства УПЦ із закликом наслідувати їхній приклад і приєднатися до ПЦУ.

Детально розбирати цей текст сенсу немає – він має чисто пропагандистський характер, де все перевернуто з ніг на голову. Зрада названа «мужнім вибором», а приєднання до компанії людей без сану – «подоланням розколу», а також – «актом правдивої внутрішньої зміни та канонічного виправлення».

Але є там і дещо правдиве. Нагадаємо, що в офіційній риториці ПЦУ Томос об'єднав усіх українців. 15 грудня 2025 року Думенко офіційно заявив, що «об'єднавчий собор подолав внутрішні розділення: ми повернули три розділені гілки в єдину канонічно вірну структуру».

Але перебіжчики з УПЦ цей тезис випадково спростували. Вони вказали, що єпископат і духовенство УПЦ «в переважній більшості проігнорували історичну можливість своєчасного і соборного єднання, відкинувши запрошення Вселенського Патріарха Варфоломія».

І тут хтось бреше: або Думенко, або перебіжчики.

Але ми хотіли б підкреслити інше – число цих самих перебіжчиків. За статистикою ПЦУ та влади, в структуру Думенка «добровільно перейшло» понад 2000 храмів. На фото з Михайлівського – 38 людей, причому частина з них – «автентичні» клірики ПЦУ, і до УПЦ відношення ніколи не мали. Звісно, можна припустити, що якась кількість тих, хто «перейшов», до Києва в призначений день приїхати не змогли. Але навряд чи таких було багато, інакше б Думенко всю цю історію і не затівав. А отже, 38 людей – це і є приблизна кількість тих, хто дійсно добровільно перейшов до ПЦУ. Так, є ще випадки, коли громада (церковна, а не територіальна) вирішувала без священника приєднатися до Епіфанія. Але таких – одиниці, статистична похибка.

А далі – проста математика. 38 від 2000 – це близько 2%. Саме такий відсоток реальних добровільних переходів з УПЦ до ПЦУ нам продемонстрував Сергій Петрович Думенко. Звісно, у нього це вийшло не спеціально, він хотів цією акцією досягти зовсім іншого.

Але в тому-то і особливість простодушних людей. Іноді вони говорять правду, самі того не бажаючи.

Читайте також

Відібраний орден Зеленського: якими мають бути герої для українців?

В останні роки українська влада прагне представити членів ОУН-УПА героями для всіх українців.

Хресним ходам – не можна, гей-парадам – можна

Влада «поважає права, свободу та людську гідність» дуже багатьох: іудеїв, шанувальників поп- та рок-музики, і тепер ось – гомосексуалістів. Але православні до цього переліку не входять.

Успенський собор Лаври і гроші

При тому, що на будівництво всього собору пішло $12,5–13 млн., на його відновлення пропонується освоїти понад $11,1 млн. І це лише «стартова» сума.

Удар по Лаврі: які будуть наслідки?

Ніхто не говорить, що удар по Лаврі, уділу Богородиці, – це позамежний рівень абсурду, коли війна, зруйнувавши вже сотні православних храмів, прийшла в саме серце нашого Православ'я.

Зеленський і удар по Лаврі: скорбота на експорт?

Якщо удар росіян по Успенському собору – це, за словом Зеленського, «варварство», то як назвати знищення владою України храмів УПЦ? Це хіба не варварство? Це «інше»?

Як Епіфаній став наступником «окупанта»

У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.