У ПЦУ випадково показали справжню кількість добровільних переходів?

Перебіжчики з УПЦ зі своїм новим лідером. Фото: ПЦУ

На 7-му річницю «об'єднавчого собору» Сергій Думенко видав креативну ідею. Він вирішив звезти до Києва кліриків, які добровільно перейшли з УПЦ в його структуру. Також від цих людей було організовано «звернення» до єпископату та духовенства УПЦ із закликом наслідувати їхній приклад і приєднатися до ПЦУ.

Детально розбирати цей текст сенсу немає – він має чисто пропагандистський характер, де все перевернуто з ніг на голову. Зрада названа «мужнім вибором», а приєднання до компанії людей без сану – «подоланням розколу», а також – «актом правдивої внутрішньої зміни та канонічного виправлення».

Але є там і дещо правдиве. Нагадаємо, що в офіційній риториці ПЦУ Томос об'єднав усіх українців. 15 грудня 2025 року Думенко офіційно заявив, що «об'єднавчий собор подолав внутрішні розділення: ми повернули три розділені гілки в єдину канонічно вірну структуру».

Але перебіжчики з УПЦ цей тезис випадково спростували. Вони вказали, що єпископат і духовенство УПЦ «в переважній більшості проігнорували історичну можливість своєчасного і соборного єднання, відкинувши запрошення Вселенського Патріарха Варфоломія».

І тут хтось бреше: або Думенко, або перебіжчики.

Але ми хотіли б підкреслити інше – число цих самих перебіжчиків. За статистикою ПЦУ та влади, в структуру Думенка «добровільно перейшло» понад 2000 храмів. На фото з Михайлівського – 38 людей, причому частина з них – «автентичні» клірики ПЦУ, і до УПЦ відношення ніколи не мали. Звісно, можна припустити, що якась кількість тих, хто «перейшов», до Києва в призначений день приїхати не змогли. Але навряд чи таких було багато, інакше б Думенко всю цю історію і не затівав. А отже, 38 людей – це і є приблизна кількість тих, хто дійсно добровільно перейшов до ПЦУ. Так, є ще випадки, коли громада (церковна, а не територіальна) вирішувала без священника приєднатися до Епіфанія. Але таких – одиниці, статистична похибка.

А далі – проста математика. 38 від 2000 – це близько 2%. Саме такий відсоток реальних добровільних переходів з УПЦ до ПЦУ нам продемонстрував Сергій Петрович Думенко. Звісно, у нього це вийшло не спеціально, він хотів цією акцією досягти зовсім іншого.

Але в тому-то і особливість простодушних людей. Іноді вони говорять правду, самі того не бажаючи.

Читайте також

У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?

Різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань.

Визнай себе московським попом – отримай бронь

Якщо ти визнаєш себе «московським попом», тебе (за запевненнями влади) зараховують до «критично важливої інфраструктури» і дають бронь. Не визнаєш – змушують зректися священства і йти воювати.

Чому розпалюючи ненависть до УПЦ, ви розпалюєте її до християнства

Спікери УПЦ давно попереджали «патріотичні конфесії», що розпалювання ненависті щодо вірних Церкви зрештою обернеться проти самих розпалювачів.

Кліриків ПЦУ будуть саджати тільки за вбивства?

Духовенству УПЦ суди виносять вироки за сміхотворними обвинуваченнями, членам ПЦУ держава навіть пальцем не погрозить за явні підбурювання до насильства.

Чому храмове свято в «Лаврі ПЦУ» пройшло без богослужінь

Після передачі Лаври ПЦУ люди тут з'являються лише в ті дні, коли сюди приїжджає Сергій Думенко.

Про скасування судом «експертизи» ДЕСС щодо УПЦ. Тепер Церква не московська?

Переслідування за віру – це злочин. І рано чи пізно йому дається оцінка.