Притча: розмова в перукарні
Один чоловік прийшов до перукарні. Під час стрижки та гоління заговорили з перукарем про Бога.
Перукар сказав:
– Хоч би що ви мені казали, а я не вірю, що Бог є.
– Чому? – спитав клієнт.
– Достатньо вийти надвір, щоб переконатися, що Бога немає. От скажіть, якщо Бог існує, звідки стільки хворих людей? Звідки безпритульні діти? Якби він справді існував, не було б ані страждань, ані болю. Важко уявити собі люблячого Бога, який допускає все це.
Клієнт замислився. Коли перукар закінчив роботу, клієнт щедро розплатився. Вийшовши з перукарні, він побачив на вулиці зарослого й неголеного чоловіка. Тоді клієнт повернувся до перукарні, запросив перукаря до вікна і, показуючи пальцем на бродягу, сказав:
– Перукарів не існує! – ввічливо підняв капелюха та вийшов.
Читайте також
Смерть, що зрівняла стани
У Римі жінка була вічною дитиною, а раб – просто річчю. Але на арені амфітеатру християнки здобули право голосу і довели свою рівність із чоловіками.
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.