Притча: розмова в перукарні
Один чоловік прийшов до перукарні. Під час стрижки та гоління заговорили з перукарем про Бога.
Перукар сказав:
– Хоч би що ви мені казали, а я не вірю, що Бог є.
– Чому? – спитав клієнт.
– Достатньо вийти надвір, щоб переконатися, що Бога немає. От скажіть, якщо Бог існує, звідки стільки хворих людей? Звідки безпритульні діти? Якби він справді існував, не було б ані страждань, ані болю. Важко уявити собі люблячого Бога, який допускає все це.
Клієнт замислився. Коли перукар закінчив роботу, клієнт щедро розплатився. Вийшовши з перукарні, він побачив на вулиці зарослого й неголеного чоловіка. Тоді клієнт повернувся до перукарні, запросив перукаря до вікна і, показуючи пальцем на бродягу, сказав:
– Перукарів не існує! – ввічливо підняв капелюха та вийшов.
Читайте також
Важкий якір вірності
Маленька каблучка на безіменному пальці пройшла шлях від фінансового чека до ікони вічності. Ми вдивляємося в її приховані та забуті смисли.
Євхаристія в римських нетрях
У 250 році Рим завдав удару по християнству тотальною бюрократією. У тісних багатоповерхівках Церква вибудовувала таємну мережу виживання.
Бронзовий лев проти королівського меча
Середньовіччя прийнято вважати епохою абсолютного безправ'я, де монарх страчував помахом руки. Але Церква накреслила межу, перед якою державна машина пасувала.
Притулок під склепіннями: як нас лікує храмова напівтемрява
Ми тікаємо від випалюючого світла ламп і екранів. Давня церковна архітектура пропонує укриття – рятівну терапію напівтемряви.
Риза з дорожнього плаща
Фелонь священника колись гріла плечі римського мандрівника в дощ. Зараз духовенство носить на собі одяг стародавніх імперій, але з новими смислами.
Духовна інженерія Константинополя в облозі
Міські хресні ходи у Візантії рухалися за розкладом точніше військового маршу – і не раз утримували городян від паніки.