Коли «брати» з ПЦУ вирішують захопити твій монастир

Є в УПЦ група священників, яка виступає за найближчі контакти з ПЦУ. Вона зовсім невелика, але медійно активна. Більшу частину (9 осіб) задіяв Мінкульт при організації «софійської зустрічі» з членами ПЦУ.

Хтось бере участь у цьому русі, сподіваючись зайняти місця потепліше (як О. Слинько, який зрадив свого настоятеля в Зазим'ї), хтось щиро вважає, що треба забути про всі злочини ПЦУ, світський статус її «ієрархів» і з'єднатися з ними в одну структуру.

До останніх можна віднести архімандрита Серафима Панкратова. На початку весни його тексти з критикою УПЦ публікувалися більшістю антицерковних ЗМІ. О. Серафим писав, що УПЦ розв'язала «жахливу для українців інформаційну війну з ПЦУ», що порятунок Церкви у розриві з РПЦ, примиренні з Фанаром та поєднанні з думенківцями.

А 25 серпня він написав у ФБ, що ПЦУ готується до захоплення його Троїцького монастиря в Охтирці і додав, що тактика захоплень – це антидержавна діяльність та суд над Православ'ям.

І було схоже, що священник на власному досвіді зрозумів: «жахлива інформаційна війна з ПЦУ» – це не війна, а просто інформування про злочини думенківців, що він готовий до боротьби за свою Церкву. Але наступного дня о. Серафим додав, що якщо УПЦ недостатньо радикально порвала з РПЦ, він готовий піти, і таких, як він, «багато».

Нещодавно речник УПЦ заявив, що з початку війни добровільно пішли в ПЦУ 27 священників. Як бачимо, не так багато, зважаючи на те, що всього в Церкві їх понад 12,5 тис. Практично всі вони опинялися перед вибором – піти до ПЦУ або втратити парафію. Перед схожим вибором зараз опинився і священник в Охтирці. А що він у результаті обере – справа його совісті.

Читайте також