Кто я такой, стою перед Богом, Который создал вечность?

Что я Ему могу сказать, Который знает все языки вселенной?

Что мне такого сделать, чтоб привлечь Его внимание, Который видел все и все знает, от начала до конца?

Я Твой от Тебя, и к Тебе иду...

Ты во мне от моего рождения и до самой смерти...

Ты ближе ко мне чем моё собственное дыхание.

Я не могу Тебя понять, осознать кто Ты на самом деле, познать Тебя - познать Вселенную и всю мудрость её. Мне это не под силу.

Но я стремлюсь быть похожим на Тебя. Творить, любить и быть святым как Ты.

Когда-то мы ушли от Тебя, поддавшись искушению и теперь вся наша жизнь превратилась в поиск Тебя. Мы ищем Тебя, страдаем, мучается и умираем без Тебя.

Где Ты? Отзовись? И мы пойдем к Тебе, каждый своими путями. Спаси нас! Мы изнемогаем от наших грехов! Освяти нас! Мы хотим быть такими как Ты! Наставь нас снова, как Ты научил наших Отцов любить и спасаться!

Мы Твои дети, Мы Твое творение. Не остави нас грешных.

Читайте також

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.

Коли святиню перетворили на попіл

Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.

Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»

Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.

Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри

Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.

Різдво без канікул

Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.