Божі закони діють: урок для мера-наклепника з Пафоса

Мера Пафоса звільнили за тяжкі кримінальні злочини. Фото: СПЖ

«Не торкайтеся помазанців Моїх і пророкам Моїм не чиніть зла».

Колишній мер Пафоса Федон Федонос був одним з головних прихильників та організаторів позбавлення митрополита Пафоського Тихіка митрополичого престолу.

Як ми писали раніше у статті «Товариство» (18.09.25), Федонос діяв у тісній змові з архієпископом Кіпрським, протягом кількох місяців планомірно налаштовуючи громадську думку проти митрополита Тихіка: він обходив (навіть у Великий вівторок, Велику середу та Великий четвер!) усі кіпрські телеканали і за допомогою брехні та численних наклепницьких заяв вів кампанію проти владики. Та стаття стала викриттям поведінки та ролі колишнього мера Пафоса в організації дій проти митрополита Тихіка.

З неймовірною нахабністю Федонос в одній з телепередач (з журналістом Нікітасом Кіріаку, ANT1 Кіпр) прямо вказував Священному Синоду, що слід робити з митрополитом Тихіком: «Необхідно послати дуже чітке повідомлення: Священний Синод повинен бути обережним, тому що ця історія про те, що їх нібито надихнув Святий Дух... Ні, це не Святий Дух. […] Священний Синод – кажу це з великою любов'ю – повинен вибрати людину, не буду уточнювати, чи повинна вона бути уродженцем Пафоса чи ні. Єпископа, митрополита Пафоського, який заздалегідь розуміє, що митрополит, який приходить, зобов'язаний займатися і духовною роботою, і адміністративною, тому що такий устрій митрополій. Якщо ж хтось бажає абсолютного спокою, абсолютної тиші та зачинених дверей, для цього існує безліч монастирів».

Синод поспішив виконати вказівку мера.

Показово, що й архієпископ Кіпрський у своїх показаннях перед Священним Синодом на засіданні, де митрополит Тихік був оголошений позбавленим сану (22.05.25), використовував наклепницькі звинувачення Федона проти митрополита. Навіть Патріарх при розгляді апеляції перед Патріаршим Синодом (17.10.25) відгукувався вкрай лестивими словами про Федоноса, щоб обґрунтувати синодальне рішення про позбавлення сану митрополита Тихіка.

Отже, як відомо, 22.05.25 митрополит Тихік був оголошений позбавленим сану; 17.10.25 позбавлення сану затверджено Патріаршим Синодом; 8.01.26 митрополит Тихік відсторонений на невизначений термін з повною забороною священнодіяння.

І все ж… Бог не забарився відповісти… Духовні закони вже почали діяти в Пафосі, і горе, якщо вони поширяться на весь Кіпр.

Бог ясно попереджав: «Не торкайтеся помазанців Моїх і пророкам Моїм не чиніть зла» (1 Хронік 16:22; Псалом 104:15) і «Моє помста, Я воздам, каже Господь» (Повторення Закону 32:35; Римлян 12:19). Іншими словами: не смійте торкатися обраних Моїх, посвячених Мені, і пророкам Моїм не завдавайте зла, не дійте зі злобою, бо Я помщуся і воздам, каже Господь!

Божа обітниця вже почала збуватися: головний ворог та організатор позбавлення сану та відсторонення митрополита Тихіка, мер Пафоса Федон Федонос, вже сам відсторонений від посади міністром внутрішніх справ Кіпру!

Влаштував позбавлення сану та відсторонення – отримав позбавлення сану та звільнення! Домагався, щоб Тихік став колишнім митрополитом Пафоським – сам став колишнім мером Пафоса!

Однак між ними – принципова різниця: гоніння на митрополита Тихика стали для нього почесним титулом, яким Бог відзначав багатьох великих святих, що постраждали за вірність Церкві, тоді як відсторонення Федоноса – це ганьба: він звинувачується у тяжких кримінальних злочинах – зґвалтуванні, фінансових махінаціях та домашньому насильстві.

Не слід забувати, що обітниці Бога і Його дії в житті кожного з нас, навіть найтяжчі, завжди спрямовані до нашого блага, до нашого спасіння, яке, втім, потребує і нашої власної участі – тобто покаяння.

Ми не радіємо падінню кого б то не було. Але сподіваємося, що колишній мер і всі ті, хто брав участь у несправедливому, антиканонічному та незаконному (що підтвердив навіть Патріарший Синод) позбавленні сану та відстороненні митрополита Тихіка, опам'ятаються і зрозуміють, поки є час: «Бог поругаємий не буває». Священні канони мстять за себе, коли їх попирають. Нехай же вони виправлять несправедливість у Пафосі.

Позбавлення пастирського служіння і, головне, позбавлення єпископа права здійснювати Божественну літургію через багатомісячне несправедливе та антиканонічне відсторонення заради задоволення особистих пристрастей, упертості та цілей, чужих церковному духу і благу, – все це виходить за межі простої несправедливості та антиканонічності і межує з богохульством проти Божественної благодаті.

Відсторонення та заборона священнодіяння в даному випадку – не що інше, як заборона Божественній благодаті діяти в народі Божому, причому з особистих егоїстичних мотивів. Позбавляти членів Тіла Христового Божественної благодаті! Як взагалі випадкова синодальна більшість може перешкоджати дії благодаті Святого Духа в архієрейському служінні? Як можна так зловживати канонічним правом, даним для захисту Церкви та її збудування? Невже винні не розуміють, що слова «Не торкайтеся помазанців Моїх і пророкам Моїм не чиніть зла» стосуються і Тихіка?

Невже вони не бояться Божого Суду? Невже не бачать, який соблазн несуть віруючим? Адже якщо зловживання владою в громадянському суспільстві – тяжкий злочин, то в Церкві, яка є життя благодаті, це гріх незрівнянно страшніший!

Нехай просвітить нас Бог і дарує нам покаяння...

Читайте також

Хто скаже єпископу, що він не правий?

Чому впевненість у власній правоті так легко сплутати з духовним зростанням – і чому ця розмова стосується не лише єпископів.

«Хочете їсти ковбасу – їжте»: чому в ПЦУ скасовують піст

Ковбаса в Успенський піст, молоко в Різдвяний, «кожен сам собі встановлює правила». Ікономія передбачає норму, від якої відступають. Тут норми не залишається зовсім.

Скандал у Львові: чому УПЦ марно доводити свій патріотизм

Митрополит Філарет віддав Львову корпус під реабілітаційний центр для поранених. Але патріоти зажадали пояснити, чому архієрей УПЦ опинився на його відкритті.

Як влада намагається знищити УПЦ за кордоном

Українські громади в Європі звинувачують у шпигунстві та «російському впливі». Докази: богослужіння, допомога біженцям, робота з дітьми та українські колядки.

Церква має бути «з народом» чи з Богом?

Владі не потрібні патріоти, їй потрібні слухняні. Чому спроби довести лояльність не зупиняють гонінь – і чим це закінчилося для Церкви у XX столітті.

Чим загрожує визнання «афілійованості» Почаївської лаври

ДЕСС визнала Почаївську лавру афілійованою з РПЦ – на тій підставі, що Лавра входить до Київської митрополії УПЦ. Це крок до заборони монастиря. Але це ще й шаблон, який застосовуватимуть надалі.