Про що говорить релігійна статистика Центру Разумкова

Соціологи маніпулюють релігійною статистикою? Фото: СПЖ

3 березня 2026 р. Центр Разумкова опублікував статистику в релігійній сфері України на листопад 2025 р. Він називається «Рівень релігійності, конфесійний і церковний розподіл та міжцерковні відносини в українському суспільстві».

Про те, наскільки цей звіт є «незалежним», свідчить наявність вступного слова голови Держетнополітики Віктора Єленського. І в цілому цей статистичний звіт цікавий не лише цифрами, але й тим, як вони отримані. У документі говориться, що це результат опитування 2009 респондентів методом face-to-face, проведеного на територіях, які контролює український уряд і які не знаходяться в зоні бойових дій. Заявлена теоретична похибка – 2,3%. Однак автори прямо попереджають, що на цифри впливає війна, зміна географії вибірки, міграція мільйонів громадян і так далі. Але навіть з цими застереженнями картина вимальовується досить ясна: між медійними наративами про релігійну ситуацію в Україні та реальним церковним життям – прірва.

Маніпуляція: як у питання зашивається потрібна відповідь

Найганебніший момент для Центру Разумкова (який позиціонує себе як незалежне агентство) – формулювання питання про належність до УПЦ. Респондентам пропонували не офіційну назву «Українська Православна Церква», а приставку «Московський Патріархат». Це груба і примітивна маніпуляція, оскільки в питання вже зашитий токсичний ярлик, навішувати який на себе мало хто хоче. Такої назви УПЦ не мала з самого 1990 р., коли вона отримала статус автономії. А з моменту Собору в Феофанії 27.05.2022 р. УПЦ є повністю самостійною і незалежною. Віряни УПЦ не асоціюють себе з Московським Патріархатом. І тим більше ніхто не хоче асоціювати себе з Москвою під час війни з РФ. Але Центр Разумкова ставить питання з уже заданим емоційним фільтром і цілком передбачувано отримує завідомо нереальну цифру в 5,4%. Це ті, хто, незважаючи на «московськість», публічно озвучили свою належність до УПЦ.

На цьому тлі Центр Разумкова отримав 42,1% для ПЦУ і 11,8% для УГКЦ. Виходить, що греко-католиків в Україні вдвічі більше, ніж православних УПЦ, а віруючих ПЦУ – у цілих вісім разів. Абсурдні цифри. Спробуємо зрозуміти, як вони могли бути отримані.

ПЦУ як ідентифікаційний бренд

Якщо проаналізувати дані лише щодо тих респондентів, хто вважає себе православним, то картина виходить ще більш цікавою. Якщо в 2020 р. до ПЦУ відносили себе 32,2% православних, то в 2025-му – уже 72,2%. Зростання більш ніж удвічі. Але за цей же період частка тих, хто називає себе «просто православним», зменшилася з 43,1% до 17,4%, а частка УПЦ – з 21,9% до 9,3%. Про фіктивність даних про УПЦ вже говорилося. А ось зменшення кількості «просто православних» при одночасному збільшенні частки ПЦУ говорить, що відбувся перетік з однієї категорії в іншу. Іншими словами, 

в умовах війни і медійної розкрутки ПЦУ як патріотичного бренду ті, хто раніше ідентифікував себе як «просто православний», тепер став називати себе прихильником ПЦУ, оскільки це виглядає більш патріотично.

Це як раніше звучали заяви на кшталт: «Я атеїст, але атеїст Київського патріархату».

Проєкт ПЦУ спрацював у мінус

Порошенко та інші засновники ПЦУ обіцяли, що нова церква об'єднає православних і зміцнить віру в країні. Вийшло інакше. У рік створення ПЦУ православними себе називали 67,3% українців. Відтоді ця цифра лише падає: 60,0% в 2021-му, 58,3% в 2025-му. Майже десять відсоткових пунктів за сім років – це не об'єднання, це розцерковлення.

Господь сказав: «Так нехай світить світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5, 16). Але замість цього всі побачили захоплення храмів, побиття віруючих і священників, беззаконні голосування і так далі. А адже і Патріархові Варфоломію, і українській владі говорили, що створення ПЦУ призведе саме до цього.

Статистична перемога і парафіяльна реальність

Звіт Центру Разумкова запевняє, що чисельність ПЦУ у вісім разів більша, ніж УПЦ. Але давайте подивимося, що ж відбувається на практиці.

За даними ДЕСС на 1 січня 2025 р. в Україні налічувалося 10 118 релігійних організацій УПЦ, і 8511 організацій ПЦУ. Це при тому, що з 24 лютого 2022 р. (з початку війни) по 1 червня 2025 р. з УПЦ в ПЦУ перейшло 1285 організацій. І ми прекрасно знаємо, що це були за «переходи». Абсолютна більшість із них – захоплення храмів або маніпуляція з голосуванням, коли в реальності громади УПЦ нікуди не переходили, а просто змушені були шукати собі інше місце для богослужінь. Іншими словами, цифра ДЕСС – фейкова, парафій УПЦ набагато більше. Відповідно, число громад ПЦУ – на порядок менше. З урахуванням цього ризикнемо припустити, що в УПЦ близько 11 300 громад, а у ПЦУ – 7200.

Як може релігійна організація, що налічує 42,1% населення, мати менше релігійних організацій, ніж та, у якої всього 5,4%? Думається, відповідь очевидна: ніяк.

Аналізуємо далі. Можливо, храми ПЦУ ламаються від кількості молитовників, а УПЦ – стоять порожніми? Ні, все навпаки. Це підтверджується численними фото- і відеоматеріалами з богослужінь, яких повно в інтернеті. Те саме підтверджується звітом Центру Разумкова. За його статистикою, лише 34,5% тих людей, хто асоціює себе з ПЦУ, є членами конкретної релігійної громади. В УПЦ ця цифра – 46,4%.

Активних парафіян в УПЦ більше, ніж у ПЦУ.

Така ж картина і за критерієм відвідуваності богослужінь. В ПЦУ на служби ходить 68,7%, а в УПЦ – 80,0%. Причому цей статистичний показник вважається досить неінформативним. Більш чітку картину дає відповідь на питання: чи відвідували ви богослужіння на минулому тижні. За цим показником УПЦ випереджає ПЦУ у два (!) рази. В УПЦ відповіли стверджувально на це питання 47,7%, в ПЦУ – лише 24,8%.

Якщо звести воєдино дані ДЕСС і Центру Разумкова, то в УПЦ і храмів більше, і учасників богослужінь більше. Значить, твердження, що чисельність ПЦУ більша, ніж УПЦ, у вісім разів, – відверта брехня.

Як щодо греко-католиків?

Стосовно діяльності УГКЦ, за цифрами теж виходить явна невідповідність. Центр Разумкова стверджує, що в Україні греко-католиків 11,8%. Нагадаємо, це в два з половиною рази більше, ніж віруючих УПЦ. Аналізуємо, чому це неможливо. Це теж можна зрозуміти за статистикою громад. В УПЦ їх, нагадаємо, більше 10 000 за даними ДЕСС (в реальності більше 11 000). В УГКЦ, за тими ж даними, – близько 3500.

Як може УГКЦ мати вдвічі більше вірян і водночас втричі менше храмів?

Але що заслуговує довіри у звіті Центру Разумкова, так це динаміка зростання щодо УГКЦ. Якщо в 2000 р. греко-католиків в Україні було 7,6%, то в 2014-му – 7,8%, в 2022-му – 10,2%, в 2025-му – 11,8%. Це реальне і помітне зростання. Але чим воно обумовлене? Тим, що люди в Україні стали масово звертатися в католицтво православного обряду? Чи тим, що після Євромайдану, коли на вищих керівних постах в Україні опинилося безліч греко-католиків, в центральних, східних і південних областях раптом стали масово відкриватися уніатські парафії?

Міф про державну релігійну політику

Окремо варто сказати про міф, нібито українська релігійна політика будується у відповідь на очікування суспільства. ПЦУ офіційно не має статусу державної церкви, але фактично українська влада ставиться до неї саме так. А статистика Центру Разумкова показує, що ідею державної церкви в Україні підтримують лише 30,2%, тоді як 48,3% ставляться до цієї ідеї негативно.

Дані про те, що більшість українців у той чи інший спосіб підтримують заборону УПЦ, не можна вважати адекватними через саму формулювання, коли УПЦ називають «організацією Московського Патріархату». Цілком природно, що в умовах війни більшість буде проти «московитів», і влада отримає бажаний результат.

Ще один аргумент, який спростовує цей міф, – кількість юдеїв і мусульман в Україні. У таблиці Центру Разумкова за 2025 рік юдаїзм і іслам округлені до 0,0% загальнонаціональної вибірки. Це, звісно, не означає, що таких громад узагалі немає. Просто прихильників цих релігій настільки мало, що вони не потрапили до статистичної вибірки.

Але чому ж тоді на головній площі Києва щороку встановлюють найбільшу в Європі іудейську менору? Чому Президент країни В. Зеленський відзначає в мечеті початок Рамадану? Чому глава Офісу Президента К. Буданов святкує з іудеями свято Пурим?

Іудеї, мусульмани та представники всіх інших релігій мають рівні права, але демонстративна участь найвищого керівництва держави в релігійних святах – це не їхня приватна справа, це державна політика. І вона, як бачимо, зумовлена не релігійними вподобаннями народу, а чимось іншим.

Підсумок

Підсумкова картина така. Звіт Центру Разумкова в частині, що стосується УПЦ, – грубо маніпулятивний, а отже неправдивий. І це неминуче впливає на достовірність усього дослідження. ПЦУ «виграє» як патріотичний бренд, але в реальності її цифри – «роздуті». Створення ПЦУ призвело не до зростання кількості православних, а до її зменшення. У реальному виграші – греко-католики. І, нарешті, дедалі більше українців просто не вважають за потрібне належати до будь-якої Церкви.

Мабуть, це головне, над чим варто замислитися всім – і владі, і представникам конфесій.

Читайте також