УГКЦ «здатна виживати в переслідуваннях» – особливо якщо сама їх не бачить

Святослав Шевчук в університеті ім. Шевченка. Фото: УГКЦ

Глава УГКЦ Святослав Шевчук провів у київському університеті круглий стіл, присвячений Львівському Собору 1946 року з возз'єднання уніатів з РПЦ. Собору, який в УГКЦ називають не інакше як з приставкою «псевдо», оскільки його ініціювала і підтримала радянська влада. Греко-католики після цього собору не зникли, а пішли в підпілля на 40 років.

На зустрічі Шевчук провів паралелі з нинішнім становищем уніатів на територіях, підконтрольних РФ. Він поскаржився, що останній уніатський священник виїхав з Донецька у 2023 році, і громада УГКЦ, яка виникла ще за СРСР у 80-ті, тепер не може молитися у своєму храмі.

«Те, що дозволяли навіть у Радянському Союзі, сьогодні забороняють на окупованих територіях», – нарікав глава УГКЦ, після чого підкреслив, що «Церква здатна виживати навіть у переслідуваннях».

І з цією фразою не посперечаєшся. Ось тільки тут виникає певний подив.

Безумовно, шкода, що храм УГКЦ у Донецьку не діє. Тільки ось священники УГКЦ поїхали звідти самі, греко-католиків на Донбасі – одиниці, а територія знаходиться під окупацією. Та й дивно вимагати від РФ поваги до чиїхось релігійних прав, це ж, як кажуть у нас, «Мордор».

Але ми ж живемо серед «світлооких ельфів» – і тут же має бути все інакше, чи не так? Давайте згадаємо, а що ж на Західній Україні відбувається з храмами УПЦ.

У 2022 році влада без жодної причини знесла Преображенський храм, тепер там пустир. У 2023 році був знесений Володимирський храм у Львові. Влада Львівської та Івано-Франківської областей оголосила, що в їхніх регіонах повністю ліквідовані структури та парафії УПЦ. Поліція, активісти та журналісти вистежують парафіян, які таємно збираються на богослужіння на квартирах.

Тобто ця ситуація нічим не відрізняється від тієї, що була у уніатів після Львівського собору. І вона, як мінімум, не краща за ту, що сьогодні відбувається на окупованих територіях. Ось тільки на російську владу Шевчук вплинути не може, а на українську – цілком. Одна-дві його заяви на захист УПЦ могли в корені змінити ситуацію, адже УГКЦ на Західній Україні має безроздільний вплив.

Але ми досі їх так і не почули. Тому всі скарги на минулі та нинішні «утиски» УГКЦ зовсім не переконують.

Читайте також