Притча: Візит до багатого колекціонера
Фото: vsegda-pomnim.com
Жив один багатий колекціонер стародавніх статуй, яких він мав безліч. Вони стояли на алеях його красивого парку. Знайомі направили до багатія одного молодого студента з рекомендацією від місцевого Історичного товариства, щоб той міг ознайомитись із дивовижною колекцією.
Управитель доповів господарю про прибуття гостя, зустрів його і повів доріжками парку до будинку. Охоплений цікавістю студент зупинявся біля кожної статуї і захоплено зітхав. Зрештою управитель не витримав:
– Пане, вас, власне, кому представити: статуям чи їхньому власнику?
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.