Бізнесмену потрібен був мільйон, щоб укласти важливу угоду, зайшов до церкви помолитися про гроші. Випадково він став на коліна поруч з людиною, яка молилася про сто доларів, щоб віддати борг. Бізнесмен дістав гаманець і вклав в руку людини сотенну купюру. Та зраділа, подякувала і вийшла з церкви. Після цього бізнесмен почав свою молитву: «А тепер, Господи, коли Ти чуєш тільки мене...»
- Батюшка, щось з чоловіком сталося. Говорю з ним цілу годину, лаю, а він мовчить, жодного слова не скаже.
- У вашого чоловіка не хвороба, а дар Божий відкрився.
З під єпитрахилі глас бабусі:
- Ох, батюшечка, що я вам зараз скажу!
- Онук знову п'є, невістка злидня, а сусідка чаклує?
- Який же ви прозорливий, батюшка!
Чернець, який недавно прийшов в обитель, зі співчуттям і деяким подивом: «Да-а, брат, відвідав же тебе сьогодні Господь через мене скорботами...»
Жінка три роки ходить до церкви, запитує священика:
– Я чула Вашу проповідь, в якій Ви говорили, що якщо ходити в церкву, чоловік прийде до Бога. А я вже три роки ходжу і ніякого результату...
– А Ви як ставитеся до чоловіка?
– Ну якщо прийде п'яний, я його в шафу закрию. А що я повинна робити, він п'є щодня, так йому і треба!
– А Ви спробуйте проявити турботу, ласку.
Через тиждень приходить чоловік у церкву на покаяння. Священик запитує у нього:
– Що вас спонукало прийти в церкву?
– Просто моя дружина тиждень тому стала віруючою...
З історії: В одному обновленчеському приході було престольне свято. Богослужіння очолював один з архієреїв «живої церкви». Після літургії і молебню, як годиться, урочистий обід. На чолі столу сидить «владика», а поруч з ним його «законна» дружина. Під час трапези «архієрейша» не закриває рота, всім командує... Зрештою сам «владика», збентежений її розбещеністю, примирливим тоном вимовляє:
- Ну, що ти вже, матінка ...
- Яка я тобі матінка ?! – скидається вона. – Я – владичиця!
- Я не піду на сповідь. Нічого такого я не робив.
- Ну зайди, дізнайся хоча б, як документи на канонізацію подавати.