– А хрещенська вода є у вас?

– Ось вода зі святого джерела.

– Добре, дайте. Тільки мені без газу.

Приходять чоловік із дружиною в церкву, просять щось освятити. До них батюшка вийшов, освятив.

– О, раз ми вже в церкві, можна повінчатися відразу... ну, щоб два рази не ходити?!

– А може вас заодно й відспівати, щоб кілька разів не ходили?

– Святий сину!

– Я – православний священик. Чому ж ви мене святим та ще й сином називаєте?

– Настоятель же старший за вас, я йому кажу «святий отець»

– У нас є ще третій священик, він старший за настоятеля. Він, напевно, по-вашому, «святий дід»?

Принесли дві записки: про здоров'я «всіх, хто тут» і про упокій «всіх, хто там».

На сповіді на запитання священика: «У чому каєтесь?» парафіянин відповів: «Поки що все нормально».

Не перетворюй свою Книгу Життя в «Книгу скарг і пропозицій». Слава Богу за все!

– Отче, скажіть, як не впасти в оману, коли тебе починають хвалити?

– Починай позіхати...