- Я розумію, як можна згрішити руками, очима, устами або вухами. Але як можна згрішити носом?
- Якщо сунути його в чужі справи.

На проповіді:

- Запам'ятайте, в цьому житті можна все! Усе. Грішити тільки не можна...

Черга в пеклі. До біса підходить мужик.
- Ну, хваліться, за що вас сюди? - питає чорт.
- Гадки не маю. Я практично безгрішний!
- Пили?
- У свята.
- Крали?
- Ні, як можна?
- Може того ... перелюб чинили? Признавайтесь, не соромтеся!
- Так я взагалі людина віруюча, все заповіді шанував, не розумію, за що мене.
Чорт розводить руками. Мужик раптом презирливо кривиться.
- А у вас, до речі, котли неправильно стоять. І температура нижче допустимого. Я знаю, я читав. І що з вашим правим рогом, чому він затуплений? Неподобство. Все не як у людей.
У біса від радості аж хвіст засмикався.
- Здається, розумію. Ви інтернет-троль, так? Гидоти по форумам писали, не питаючи всіх жити вчили, було?
- Так всі люди тупі, я їм очі відкривав.
- Зрозуміло. Ви за адресою. Для вас найстрашніше місце в пеклі уготовано. Будете сидіти весь час в інтернеті. Але на самоті. Самі себе будете комментити і життю вчити. Співчуваю. Наступний.

Якось священик виголосив досить довгу проповідь про творіння, яку завершив словами: «Кожен паросток трави є проповідь для того, хто вміє розуміти». Кілька днів по тому люди побачили, що він підстригає траву, що виросла.

- Як приємно бачити вас за вкорочуванням проповідей!

Один старець якось сказав: «Якщо монах каже про себе:" У мене є смирення ", - безсумнівно, його у нього немає. Якщо ж він говорить: "У мене немає смирення", - то воно у нього є. Ось я, наприклад, зовсім не маю смирення».

Один вельми вимогливий єпископ прибув з візитом в монастир в Фіваїді. Коли його запросили до трапези, він сказав:
- Мені досить буде двох яєць, але засмажених на камені, а не на деці, ніжних, не пересмажених, добре посолених, але без перцю, присмачених чвертю ложки масла, а головне - дуже гарячих.
Брат-кухар вклонився і сказав:
Все буде зроблено за твоїм бажанням, владико. Курку, яка знесла ці яйця, звуть Сізіна. Її ім'я тебе влаштовує?

- Ребе, я хочу одружитися на молодшій дочці Рабиновича.
-То женись.
- Але її батьки проти.
-То не женись.
- Але я її дуже люблю.
- То женись.
- Але і мої батьки проти.
-То не женись
- Але я не можу без неї жити.
- То женись.
- Але на що ми будемо жити?
- То не женись. А ще краще знаєш що? Хрестись!
- Ребе, чому ж я повинен хреститися?
- Тоді ти будеш морочити голову вже отцю Олександру!