У храмі молодь подає записки зі смайликами: радісний – за здоров'я, сумний – за упокій

– Батюшка, а в піст булку можна їсти?

– Можна, можна.

– Батюшка, але ж там яйця!

– А потраплятимуться – виколупуй.

Із щоденника новоначального ченця:

– Так хочеться всім розповісти, що я несу подвиг безмовності!

Молодий чоловік, який нещодавно поступив в монастир, побачив якось настоятеля, який, схилившись на порозі келії, чистив свої черевики.
– Отче, – здивувався він, – ти сам чистиш свої черевики?
– Відтоді як я настоятель, я не можу чистити чужі, – відповідав той.

– Батюшка, мій сусід по парті наді мною сміється, щипається прямо на уроці.

– А ти від нього пересядь. Але з великою любов'ю.

– Отче, ось я пересів, а він все одно на перервах дражниться.

– А ти йому відповідай твердо, різко, можна навіть грубо. Але з великою любов'ю.

– Батюшка, я йому відповів, а він знову. І б'ється.

– А ти розмахнися і як слід дай! Але з великою любов'ю.

Новий священик запитує парафіянку, як їй подобаються його проповіді.
- Дивовижно! Можна сказати, ми про гріх нічого не знали, поки ви до нас не приїхали.

Будні православного молодіжного клубу:

– Хлопці, чий Новий Заповіт на столі залишився?!

– Як чий?!! Господа нашого Ісуса Христа!