У дитсадку дівчинка щось захоплено малює. Вихователька:
– Що це ти малюєш?
– Бога.
– Але ж Бога ніхто не бачив!
– Зараз побачать!
– Батюшка, у мене дар відкрився!
– Який?
– Бачення чужих гріхів.
– Благословляю закрити!
Смиренним можеш ти не буть, а брата усмирити маєш.
Напис на надгробку:
«Тут лежить атеїст. Красиво вдягнений – а піти немає куди!»
Пощусь зело. Молюсь відмінно,
Стяжав велику благодать.
Лише одну маю проблему –
Своїх гріхів не відшукать.
До священика підходить старенька:
– Батюшка, а в піст булку можна їсти?
– Можна, матінко, можна.
– Батюшка, але ж там яйця!
– А як натрапиш – виколупуй.
Молодий священик запитує свого наставника:
– Чи повинен я повністю відректися від світу?
– Не турбуйся, – відповідає наставник, – якщо твоє життя дійсно буде духовним, світ сам відречеться від тебе.