Притча: про кошики і справжню молитву
Один чернець під час молитви завжди плів кошики. У певний термін до нього на верблюді приїжджав чоловік, забирав кошики і відвозив їх на продаж. Цією працею старець жив.
Якось приїхала людина за кошиками, постукала у келію:
– Отче, я приїхав за кошиками.
– Добре, – відповів старець і пішов за кошиками. Пішов і тут же забув, тому що в голові його завжди була тільки молитва – розмова з Богом. Приїжджий годину чекає, другу, знову стукає. Старець відкриває і запитує:
– Що ти хотів?
– Я за кошиками приїхав.
– За кошиками? Добре, зараз винесу.
Пішов і знову занурився в молитву. Приїжджий добре знав старця, його високі подвиги і був терплячий, знову постукав:
– Отче, принеси кошики.
Тоді старець, щоб не забути, пішов за кошиками, повторюючи:
– Кошики, кошики, кошики...
Вони не вміщалися в нього, ці кошики.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
П'ять власників Реймського Євангелія
Сьогодні 18:51
Таємниці єгипетського послання для галицьких міщан
10 листопада 12:08
П'ять ярусів високого мистецтва
6 листопада 14:52
Доля Студійського тексту в Києві
5 листопада 09:15
Подвійна гра архієрея в Перемишлі
3 листопада 14:06
Невидимий начерк майстра Рогіра
31 жовтня 22:41
