Що сказав і чого не сказав Єленський на зустрічі з духовенством у Запоріжжі
На зустрічі із запорізьким духовенством голова ДЕСС вимагав від УПЦ розриву з РПЦ. Але він не сказав головного. Чого саме? Давайте розберемося.
«А від вас держава просить – 41-й раз уже кажу – лише одне рішення», – заявив Віктор Єленський на зустрічі з духовенством Запорізької єпархії 13 листопада 2026 року. «Так уже двічі давали», – відповіли із залу.
Це не розмова німого з глухим. Це фрагмент зустрічі голови Державної служби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Віктора Єленського з духовенством Запорізької єпархії. Зустріч відбулася на запрошення митрополита Запорізького Луки. Говорили про захоплення храмів, права віруючих, мобілізацію духовенства та незалежність УПЦ. Але Єленський раз по раз повертався до одного: Церква має вийти з РПЦ.
Майстер-клас демагогії
Слід зазначити, що Єленський приїхав на зустріч підготовленим: упевнено посилався на закони, статистику та міжнародні документи, помічав помилки співрозмовників. З іншого боку, митрополит Лука в дискусії подекуди полегшував завдання Єленському. Владика ставив одразу кілька запитань, перебивав співрозмовника та переходив до наступної теми. Але головною тактичною знахідкою Єленського стала підміна предмета розмови.
Наприклад, митрополит Лука запитав, чи не сприяє кампанія звинувачень на адресу духовенства УПЦ атмосфері ненависті. Приводом для запитання стало вбивство монаха Варсонофія у Святогірській лаврі. Єленський висловив співчуття і відразу перевів розмову на іншу тему: заговорив про загиблих священників, зруйновані храми, переслідування віруючих на окупованих територіях.
«Питання було не про воєнні дії, а про ту несамовиту кампанію цькування духовенства УПЦ», – уточнив митрополит Лука, але повернути співрозмовника до цієї теми вже не зміг. А пізніше, коли владика знову заговорив про становище віруючих на підконтрольній Україні території, Єленський негайно повернувся до російської теми.
«Я говорю про Україну», – зупинив його архієрей. І він був цілком правий, оскільки Єленський – представник влади і несе повну відповідальність за те, що відбувається з Церквою на підконтрольній Україні території. Голова ДЕСС це чудово розуміє, але майстерно «переводить стрілки»: «Так, я розповідаю про Росію, тому що Росія знищує Українську Православну Церкву», – відповів чиновник.
Коли мова зайшла про силові переходи громад УПЦ до ПЦУ, Єленський повідомив, що після отримання Томосу до ПЦУ перейшли близько 1900 громад і більшість переходів, за його твердженням, були добровільними.
«Собор у Черкасах добровільно перейшов?» – саркастично запитав митрополит Лука, нагадавши про побоїще в жовтні 2024 року. «Ні», – відповів Єленський. Мимохідь він визнав і інші випадки зіткнень та побиття.
У цей момент, здавалося б, вдалося почути від чиновника чесну відповідь, але розвинути успіх не вдалося. Митрополит Лука так і не домігся від Єленського зрозумілого пояснення, які ж дії вжила ДЕСС, щоб забезпечити релігійні права громадян. Єленський обмежився загальними запевненнями про захист прав громадян.
Так виконала УПЦ вимогу Єленського чи ні?
У своїй промові в Запоріжжі голова ДЕСС вкотре озвучив вимоги до УПЦ щодо «виходу з РПЦ»:
- Київська митрополія має надати рішення про вихід єпархій, парафій, навчальних закладів, монастирів, братств і сестринств зі складу РПЦ.
- Митрополит Онуфрій має надати рішення про вихід зі складу Священного Синоду РПЦ.
- Київська митрополія має надати рішення про невизнання Статуту РПЦ.
- Київська митрополія має висловити незгоду з анексією Москвою восьми єпархій на окупованій частині України.
Тепер згадаймо факти.
27 травня 2022 року було проведено Собор УПЦ у Феофанії. У його рішеннях сказано, що вони «свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви».
1 червня 2022 року Предстоятель повідомив про зміни тодішній очільниці ДЕСС Олені Богдан листом № 0464. У грудні відомство розмістило цей лист і оновлений Статут на своєму офіційному сайті.
А в зверненні до третьої річниці Собору Предстоятель УПЦ вкотре повторив те, про що йшлося на Соборі.
Це звернення один зі священників зачитав Єленському в Запоріжжі. Але очільник ДЕСС відповів: «Ми хотіли б, щоб УПЦ надала рішення про вихід зі складу РПЦ – не про те, що хтось призупинив чи припинив <…> а щоб вона вийшла з цієї Церкви».
Але річ у тім, що якщо прочитати рішення Собору та лист Митрополита Онуфрія до ДЕСС, стає цілком очевидно: три з чотирьох умов нинішнього очільника Держетнополітики Українська Православна Церква офіційно виконала, причому давно.
І тут доречно згадати позицію попередньої керівниці ДЕСС Олени Богдан. У травні 2025 року в етері «Суспільного» вона заявила, що УПЦ фактично виконала вимоги Держетнополітики.
«Щодо „вийшла – не вийшла“: я запрошую і фактчекерів, і всіх зацікавлених глядачів зайти на сайт Державної служби з етнополітики та свободи совісті в розділ „Релігія“, – заявила Богдан. – Зокрема, у листі від УПЦ сказано, що Митрополит Київський і всієї України припинив членство в Священному Синоді РПЦ, і є деякі інші деталі».
Богдан наголосила, що в державних органах сьогодні є документи за підписом Предстоятеля УПЦ Митрополита Онуфрія: «Це логічно, тому що, згідно зі статутними документами УПЦ, представляє УПЦ у комунікації з органами державної влади Предстоятель. Листи за його підписом, статут за його підписом...».
Висновки експертизи ДЕСС щодо виявлення церковно-канонічних зв'язків УПЦ з РПЦ Богдан назвала безпідставними та сповненими припущень.
За її словами, експертиза виходить із того, що рішення Архієрейського Собору РПЦ є обов'язковими для УПЦ відповідно до грамоти Алексія II. Проте, на її думку, це питання полемічне: у грамоті написано лише, що в РПЦ «сподіваються», що так буде.
Як бачимо, два керівники Держетнополітики – минулий і нинішній – дотримуються прямо протилежних поглядів на це питання. Богдан вважає, що УПЦ розірвала зв'язки з Московським Патріархатом і в держави не може бути до неї претензій. Єленський же продовжує торочити, що все не так. При цьому Богдан посилається на документи, які вже чотири роки опубліковані на сайті ДЕСС, а Єленський вдає, що їх не існує.
І тут варто згадати, що Олена Богдан перед призначенням на посаду голови Держетнополітики у 2020 році пройшла дуже серйозний конкурсний відбір, представивши програму розвитку головного державного органу з взаємодії з релігійними організаціями. Єленський же жодного конкурсу не проходив. Його призначили головою ДЕСС після того, як Зеленський оголосив війну Українській Православній Церкві. Тобто його поставили керувати відомством із конкретною метою – знищення УПЦ. І можна припустити, що Олену Богдан звільнили саме тому, що вона знищувати УПЦ відмовлялася.
Чому у своєму «дослідженні» УПЦ ДЕСС вивчає документи РПЦ?
Одне з найгостріших питань стосувалося того, чому відомство Єленського замість Статуту УПЦ зосередилося на вивченні документів Руської Церкви. Адже фактично всі висновки про «афілійованість» УПЦ з Москвою зроблені на підставі російських документів.
«Чому ця комісія використовувала як докази матеріали ресурсу Patriarchia.ru, щодо якого застосовано санкційні обмеження РНБО? Правова суперечність полягає в тому, що держава обмежує поширення інформації цього ресурсу через його використання в інтересах іншої держави, тоді як ваша служба використовує його матеріали для обґрунтування обмеження прав української релігійної організації», – звернувся митрополит Лука до Єленського.
У відповідь чиновник заявив: «Цей сайт нам потрібен, тому що про це йдеться в законі „Про захист конституційного ладу“». Також, за словами Єленського, сайт РПЦ в Україні ніким не заборонений, хоч і заблокований. А в тому, що відомство заходить на нього через VPN, він нічого поганого не бачить. Далі голова ДЕСС спритно перескочив на іншу тему і «замняв» одне з найнезручніших для себе питань.
А тим часом там було що обговорити.
По-перше, сайт Patriarchia.ru заблокований в Україні розпорядженням НЦУ № 706/4501 на вимогу СБУ. Тобто в ДЕСС посилаються на ресурс, який держава сама ж і заблокувала.
По-друге, посилання на цей сайт фігурують у кримінальних справах архієреїв УПЦ як злочинне діяння. Наприклад, митрополиту Феодосію прокурор інкримінував те, що на сайті Черкаської єпархії «ретранслювали деструктивний контент із прокремлівських інтернет-ресурсів. Серед них – „patriarchia.ru" і „pravoslavie.ru", на яких пропагандисти РПЦ виправдовують збройну агресію Росії та воєнні злочини росіян».
Тобто, кажучи словами прокурора, у ДЕСС спираються у своєму «дослідженні» зв'язків УПЦ з Москвою на «деструктивний контент із прокремлівських інтернет-ресурсів».
Але головне навіть не це. Іде війна, а держава ухвалює рішення про долю мільйонів своїх громадян, спираючись на документи ворога. Абсурд, який ще нещодавно неможливо було уявити.
При цьому ніхто не поставив Єленському просте питання. Припустимо, архієреї УПЦ вийдуть на площі й почнуть кричати в мегафон, що не мають жодного стосунку до РПЦ. Чи зміниться від цього сайт Patriarchia.ru? Чи видалять звідти сторінки, де вони значаться ієрархами Московського Патріархату? Звісно, ні. А отже, у ДЕСС і надалі будуть формальні підстави для заборони УПЦ. Виходить, будь-які «зречення», яких вимагає Єленський, нічого не змінять. Усе побудовано лише на тому, чи сподобаються вони чиновнику, чи ні.
Наприклад, наведені вище офіційні документи за підписом предстоятеля УПЦ Єленському не подобаються. Де гарантія, що його влаштують якісь інші? Її немає.
Але найточніше питання, яке б'є в саму суть претензій держави до УПЦ, митрополит Лука поставив наприкінці зустрічі: «Який конкретний приклад, де Московська Патріархія керує УПЦ починаючи з 24 лютого? Хоч один приклад». Він наголосив, що є архієреєм уже 21 рік і за цей час жодного разу не отримав жодної вказівки з Москви.
Тут доречно згадати слова Олени Богдан: «Виникає просте питання: назвіть ті рішення, які зараз УПЦ ухвалює не в Києві, а в Москві? Ніхто такого рішення не зможе назвати. У відповідь ми можемо почути лише припущення про таємну координацію. Але цими припущеннями має займатися СБУ. Якщо дійсно є координація, то ми маємо конкретно дізнатися, у чому координують і як це зашкодило Україні».
І Богдан абсолютно права.
Якщо влада вважає, що УПЦ пов'язана з РПЦ і цей зв'язок загрожує національній безпеці, нехай наведе конкретні приклади. Яку саме вказівку Москви отримала Українська Православна Церква? Чим саме вона загрожувала Україні? Таких прикладів досі не прозвучало. Не прозвучало, тому що жодних вказівок не існує в природі.
Не дивно, що Єленський на запитання митрополита Луки прямо відповісти не зміг, а вдався до нехитрої маніпуляції: «Я можу знати, а можу не знати тих фактів, керує чи не керує Московська Патріархія. Я лише хочу бути переконаним, що вона не керує».
Це нагадує логіку, за якою невинну людину саджають за ґрати з таким обґрунтуванням: «Я не знаю, чи вчиняв він злочин. Я лише хочу бути впевненим, що він його не вчинить».
Єленський «не винен», що духовенство УПЦ не бронюють?
Під час обговорення бронювання священників Єленський також зумів відбутися відмовками. Пояснюючи, чому священників УПЦ не бронюють, він заявив, що статути громад УПЦ нібито втратили чинність у частині назви. «Я в цьому не винен», – додав він.
16 листопада 2026 року юридичний відділ УПЦ, коментуючи цю заяву Єленського, зажадав пояснити правові підстави такої позиції. Адже закон № 3894-IX виключив зі статті 12 закону про свободу совісті колишні вимоги до назв релігійних організацій. Тому ДЕСС не мала права застосовувати обмеження без чіткої чинної підстави.
Тут Єленський явно лукавить. Наказ ДЕСС № Н-21/11 від 5 лютого 2025 року, підписаний ним самим, встановлює, що релігійна організація не може бути визнана критично важливою, якщо вона включена до переліку організацій, афілійованих із РПЦ. А сам перелік склало те саме відомство Єленського.
Виходить, ДЕСС сама встановила критерій, що перешкоджає бронюванню священнослужителів таких організацій, а потім своїми рішеннями створила умови для його застосування до структур УПЦ. Тому відмовка «я в цьому не винен» не проходить. Саме ДЕСС під керівництвом Єленського в цьому й винна.
Вийдіть із РПЦ, але спершу – з Київської митрополії
Ось тут ми бачимо і головне лукавство, і справжню мету ДЕСС, яку вміло прикривають демагогією. На зустрічі із запорізьким духовенством Єленський запевняв: «Українська держава не хоче від УПЦ нічого, окрім виходу зі складу РПЦ». Ні переходу до ПЦУ, ні зміни богослужбової мови, ні нового календаря. Лише розриву з Москвою. Але давайте відкриємо документи його відомства.
24 серпня 2026 року ДЕСС повідомила про три ознаки афілійованості Запорізької єпархії з РПЦ. Перша – належність єпархії до Київської митрополії УПЦ, яку вже визнано відомством афілійованою з РПЦ. Друга – підтвердження цієї належності в статутних документах єпархії. Третя – положення Статуту РПЦ про участь правлячого архієрея в її органах.
14 жовтня ДЕСС оголосила, що Запорізька єпархія не виконала припис № П-3 від 26 серпня. Першим невиконаним пунктом названо відсутність рішення єпархіальних зборів про вихід зі структури Київської митрополії УПЦ. Інший пункт стосувався публічної незгоди архієрея з включенням його до органів РПЦ.
Ось воно, вимога, про яку на зустрічі Єленський волів говорити не надто явно. Від Запорізької єпархії вимагають розірвати стосунки, образно кажучи, не з Москвою, а з Києвом.
З юридичної (краще сказати – бюрократичної) точки зору логіка в цьому є: якщо центр визнано афілійованим із РПЦ, то зв'язок із ним розглядається як ознака афілійованості єпархії. Але з цієї конструкції випливає дивний практичний висновок: щоб довести розрив з іноземним релігійним центром, українська єпархія має розірвати зв'язок зі своїм власним церковним центром в Україні.
Це не виняток, вигаданий для Запоріжжя. У липні аналогічний припис отримала Почаївська лавра.
Намісникові та Духовному собору пропонувалося ухвалити рішення про вихід монастиря зі структури Київської митрополії. Єленський пояснював: виконає Лавра припис – продовжить діяти, не виконає – ДЕСС звернеться до суду щодо припинення її діяльності.
Тепер процес поширюється і на єпархії. До 13 листопада 2026 року аналогічні приписи отримали Запорізька, Бориспільська та Балтська єпархії. Напередодні зустрічі відомство оголосило про початок дослідження Черкаської. Сам Єленський заявив, що позови проти єпархіальних управлінь подаватимуться послідовно, у міру завершення процедур.
Поки голова ДЕСС заспокоює духовенство словами про невтручання в церковний устрій, його відомство методично вимагає розірвати стосунки з Київською митрополією.
Церква по частинах
У цьому й полягає головна мета всіх дій ДЕСС, про яку замовчує Єленський: УПЦ хочуть розібрати по частинах і приєднати до ПЦУ. А в перспективі, можливо, і зовсім загнати в об'єднання з греко-католиками. Заяви про якесь майбутнє єдність ПЦУ та УГКЦ періодично лунають з вуст релігійних і політичних діячів.
Тому не слід піддаватися на солодкі промови представників української влади: мовляв, розірвіть стосунки з РПЦ (причому саме так, як ми вам вкажемо) – і буде вам щастя. У сенсі, бронювання, припинення судових справ, захоплень храмів та інші плюшки.
Припустімо, Запорізька єпархія ще раз заявить, що не підпорядковується Москві. Від цього нічого не зміниться. Від неї вимагають вийти зі складу Київської митрополії, і доки вона цього не зробить, тиск триватиме – і з боку ДЕСС, і з боку різних активістів. Ситуація може змінитися, лише якщо держава визнає Київську митрополію незалежною від РПЦ. Але не для того влада починала всю цю кампанію.
Справжні наміри ДЕСС видно ще в одному цікавому епізоді. Священники пояснювали Єленському, що єпархія не є самостійною Церквою, що її архієрей пов'язаний з Предстоятелем і Синодом. Юрист єпархії запитав, як єпархія може самостійно змінити статус свого управління, якщо воно створене рішенням Священного Синоду УПЦ і діє на підставі Статуту УПЦ. У відповідь Єленський запропонував допомогу юристів ДЕСС.
Виходить щось на кшталт: ви наважитеся вийти з Київської митрополії, а ми підкажемо, як це краще оформити. Питання про канонічні наслідки такого розриву залишилося без відповіді.
По суті, ДЕСС намагається зруйнувати організаційну єдність УПЦ. Єпархіальним управлінням і монастирям відомство пропонує вибір: або вихід зі структури Київської митрополії, або ризик судового припинення юридичної особи.
З питання ПЦУ Єленський запевняє: «Ніхто вас із ПЦУ не об'єднує». І в приписах справді немає вимоги автоматично вступити до ПЦУ. Однак куди мають іти єпархії та монастирі в разі виходу з Київської митрополії? Створювати незалежні церковні структури? Шукати інший центр управління? Єленський відповідає, що питання канонічного устрою держава не вирішує. Тобто держава вимагає від єпархій і монастирів порушити канонічний порядок у Церкві, а розбиратися з наслідками пропонує самим віруючим.
Але вся логіка дій держави – і щодо єпархій і монастирів, і щодо окремих священників – свідчить про інше: їх підштовхують у бік ПЦУ. На зустрічі митрополит Лука розповідав про випадки, коли мобілізованим священникам УПЦ пропонували такий перехід заради можливості стати капеланами.
Висновок
У Запоріжжі Єленський, за його власними словами, вже вчетверте-десяте... сорок перший раз говорив про необхідність вийти з РПЦ. До чого така наполегливість? Нічого не нагадує?
В «Енеїді» Вергілія жрець Лаокоонт застерігав троянців: «Бійтеся данайців, що дари приносять». Троянський кінь здавався знаком закінчення війни, але став знаряддям загибелі міста.
Чи не нагадує цей давній сюжет пропозиції Єленського? Ухваліть ще одне рішення про вихід з РПЦ – і всі проблеми скінчаться. Але документи ДЕСС та конкретні дії посадовців показують: ні, проблеми аж ніяк не скінчаться. Від єпархій вимагають не лише розриву з Москвою, а й виходу з Київської митрополії. По суті, Церкву переконують задля удаваного спокою відмовитися від власної єдності.
Сьогодні духовенству та віруючим особливо важливо не піддаватися переконливим промовам посадовців, а судити про їхні наміри за реальними справами та наслідками ухвалюваних рішень. Не страх, не поступливість і тим паче не озлобленість мають визначати рішення і віруючих, і духовенства, і священноначалля, а розсудливість, мужність і вірність Христові.
«Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні. Нехай усе у вас буде з любов'ю» (1 Кор. 16:13–14).
Кирило Александров



