Релігійний конфлікт на порозі Почаєва

Вчора великий Хресний хід з Кам’янця-Подільського на Почаїв дістався Тернопільскої області. Попри це свято віри та духу, ми вимушені говорити й про неприємні речі, що кояться на Тернопільщині. Село Катеринівка знаходиться в тому ж Кременецькому районі, що й свята Почаївська гора, на відстані всього лише 40 кілометрів. Проте близькість святині не рятує місцеву православну громаду від негативного впливу церковного розколу й протиправних посягань певних організацій.
Причина конфлікту у Катеринівці – не дуже добросусідські дії з боку місцевого осередку Київського Патріархату. Замість реєстрації своєї новоутвореної громади, вони подали заяву на перереєстрацію існуючої православної спільноти, що традиційно належала до Української Православної Церкви. Тим самим вони взялися вирішувати долю громади УПЦ замість неї.
Представники «патріотичної церкви» не тільки чинили психологічний тиск на своїх односельців, що лишилися відданими вірі батьків, але й принаймні двічі запрошували собі на допомогу бійців Правого Сектору. Невідомо з чиєї подачі діяли радикали, проте вони навідувалися до двору священника УПЦ з погрозами, а 21 червня вчинили провокацію: близько 40 бойовиків організації в камуфляжі та балаклавах зібралися біля воріт храму нібито для «підтримки порядку», хоча поряд вже були законні представники МВС. Тоді ворота були зняті з петель натовпом Київського Патріархату та Правого Сектору, а з батюшки зірвали хрест.
В той день, обурені діями радикалів, віряни канонічної Української Православної Церкви не дозволили представникам Київського Патріархату пройти до храму, хоча й пропускали на територію біля нього. Втім, 12 липня активісти Київського Патріархату здобули свій реванш, заблокувавши ворота храму.
Читайте также
Послушание Патриарху и епископу: о новом ставленическом допросе в РПЦ
Новый текст ставленнического допроса, утвержденный Синодом, обязывает клирика «во всем подчиняться» Патриарху. Как это соотносится с канонами и позицией РПЦ о первенстве?
Словарь политрука: три интервью Епифания Думенко
За шесть дней глава ПЦУ успел назвать отказ от захватов «капитуляцией», монахов Лавры – «наемниками», а вице-президента США – жертвой пропаганды.
Критский собор: десять лет единства, которого нет
Константинополь отметил юбилей Собора на Крите богословской конференцией во Франции. Говорили о единстве Православия, хотя за прошедшие годы его стало заметно меньше.
План Еленского: зачем ГЭСС требует от УПЦ того, что она уже сделала?
ГЭСС требует от УПЦ сделать то, что она уже сделала, и не обещает, что новых требований не будет. Что стоит за ультиматумом Еленского?
Почему у иерархии ПЦУ нет сана: что говорят Поместные Церкви
Глава ПЦУ отказывается решать проблему недействительности своих рукоположений. Но о ней говорят почти все Поместные Церкви – даже признавшие ПЦУ.
Почему те, для кого нация превыше всего, не призывают к миру?
Население Украины сокращается почти на миллион в год, эксперты говорят о вымирании нации. Но лидеры ПЦУ и УГКЦ продолжают призывать к войне и мобилизации.