Хлібороб та наречена

Задумав молодий хлібороб одружитися та вирушив із друзями на свято, щоб вибрати собі наречену.

Такі красуні вийшли у танок, що в хлопців очі розбігаються – одна краща за іншу!

Крокують, як пави, плечима ведуть, себе якнайкраще показують. І лише одна серед них скромно стоїть осторонь, низько схиливши голову та опустивши очі.

– Ось моя суджена, – показав на неї хлібороб.

Здивувалися друзі такому дивному вибору, а хлопець пояснив:

– Адже я хлібороб і звик судити за пшеничними колосками. Коли вони стоять, гордо випроставшись, так що здалеку видно, то в такому колосі майже напевно немає зерна. А колос, наповнений хлібом, завжди схиляється донизу, тож часом його відразу й не помітиш. Точно так само і наречена.

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також

Братства: мережева структура проти імперії

У 1596 році православ'я в Україні оголосили «мертвим». Але поки еліти йшли до костелів, прості міщани створили структуру, яка переграла імперію та єзуїтів.

Анатомія сорому: чому фреска Мазаччо передає біль

Перед нами образ, який розділив історію на «до» і «після». Фреска Мазаччо – це не просто мистецтво, це дзеркало нашої катастрофи.

Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи

Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.

Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?

Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань

Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті

Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.

Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»

У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.