Хлібороб та наречена
Такі красуні вийшли у танок, що в хлопців очі розбігаються – одна краща за іншу!
Крокують, як пави, плечима ведуть, себе якнайкраще показують. І лише одна серед них скромно стоїть осторонь, низько схиливши голову та опустивши очі.
– Ось моя суджена, – показав на неї хлібороб.
Здивувалися друзі такому дивному вибору, а хлопець пояснив:
– Адже я хлібороб і звик судити за пшеничними колосками. Коли вони стоять, гордо випроставшись, так що здалеку видно, то в такому колосі майже напевно немає зерна. А колос, наповнений хлібом, завжди схиляється донизу, тож часом його відразу й не помітиш. Точно так само і наречена.
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Лід рушив: чому у зла не вистачить снігу, щоб скасувати весну
У світі, де «завжди зима, але ніколи не Різдво», ми впізнаємо свою реальність. Про те, чому лід відчаю приречений розтанути, і яку ціну Бог заплатив за нашу весну.
Зламаний ніс святителя: що знайшли лікарі в гробниці Миколая Чудотворця
Про результати експертизи 1953 року: сліди катувань, тюремний артрит і загадка мироточення з сухих кісток, яку наука не може пояснити більше півстоліття.
Сім єпископів проти дикого Криму: як Церква брала херсонеський плацдарм
Чому християнство в Криму почалося з «квитка в один кінець», як молитва вдарила по античному ринку і чому єпископ увійшов у розпечену піч.
Як вірив у Бога двірник дядя Коля
У радянські часи люди старшого покоління найчастіше були віруючими. Але свою віру вони старанно приховували і не афішували. Ось одна з таких історій.
Бог у черзі: чому на картині Брейгеля не видно Різдва
Про найхолоднішу та найчеснішу картину про Різдво, яка вчить нас бачити надію посеред бюрократії, війни та зими.
Не магія, а віра: християнський код «Володаря перснів»
Толкін писав свою книгу на згадку про брудні окопи та тифозний барак. Розбираємо, чому в його світі перемагає слабкість, і як побачити Зірку, коли небо закрите тінню.